В центрі Донецька окупанти демонтували герби України. ФОТО

З будівлі "Води Донбасу" в центрі окупованого Донецьку демонтували чотири зображення Малого державного гербу України.

Про це повідомляє Громадське.tv з посиланням на сепаратистський сайт ДАН.

За акцією спостерігало кілька десятків людей. Охорона будівлі викликала місцеву "поліцію", однак ті не стали втручатися.

 

Місця фасаду, де розташовувалися тризубці київського князя Володимира Хрестителя, зафарбували.

Сепаратисти заявили, що планують відправити уламки знищеного ними зображення Президенту України Петру Порошенку.

 

Як відомо, у квітні 2014 року терористи вбили депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, який повертав на державні органи в місті державні символи України.

У серпні 2015 року повідомлялося про плани окупаційної влади так званої "ДНР" знищити пам'ятні знаки на честь жертв Голодомору та політичних репресій у Сніжнянському районі (Донецька область), який найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

У вересні 2015 року представники окупаційної влади вимагали від шкіл Донецька знищувати синьо-жовту символіку, навіть випадкове поєднання кольорів.

Про історію княжого символу хрестителя Русі Володимира Великого, який зараз знищують російські окупанти, читайте в розділі "Тексти".

ТАКОЖ:

Інше за темою "Символіка"

Інше за темою "Окупація"

Інше за темою "Донецьк"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.