До 150-річчя Шептицького - конференція про співпрацю влади, церкви і суспільства

На вшанування 150-ліття з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (1865-1944) в Києві відбудеться конференція "Як будувати рідну хату" - погляд з ХХІ сторіччя".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Під час круглого столу під час конференції говоритимуть про те, як мають співпраціювати церква, влада і громадянське суспільство задля побудови гармонійної держави.

Час і місце: п'ятниця, 30 жовтня 2015 року, 9:00 - 18:30, Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Українська Греко-Католицька Церква.

У роботі конференції візьмуть участь учені, державні, громадські, політичні діячі та духовенство.

Напрямки роботи:

- історичні та політичні обставини митрополичого служіння кир Андрея Шептицького;

- суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького.

 

О 14:00 відбудеться дискусія за круглим столом "Ідеал нашого національного життя" у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави", модератор - Володимир В’ятрович.

Вступні доповіді: єп. Богдан (Дзюрах), Віктор Єленський, Максим Розумний.

Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901-1944).

На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Завдяки зусиллям, які митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі.

Дивіться також перелік усіх заходів на вшанування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького.

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.