До 150-річчя Шептицького - конференція про співпрацю влади, церкви і суспільства

На вшанування 150-ліття з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (1865-1944) в Києві відбудеться конференція "Як будувати рідну хату" - погляд з ХХІ сторіччя".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Під час круглого столу під час конференції говоритимуть про те, як мають співпраціювати церква, влада і громадянське суспільство задля побудови гармонійної держави.

Час і місце: п'ятниця, 30 жовтня 2015 року, 9:00 - 18:30, Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Українська Греко-Католицька Церква.

У роботі конференції візьмуть участь учені, державні, громадські, політичні діячі та духовенство.

Напрямки роботи:

- історичні та політичні обставини митрополичого служіння кир Андрея Шептицького;

- суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького.

 

О 14:00 відбудеться дискусія за круглим столом "Ідеал нашого національного життя" у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави", модератор - Володимир В’ятрович.

Вступні доповіді: єп. Богдан (Дзюрах), Віктор Єленський, Максим Розумний.

Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901-1944).

На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Завдяки зусиллям, які митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі.

Дивіться також перелік усіх заходів на вшанування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького.

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.