Зняли кіно про Українську Галицьку армію. Красивий ТРЕЙЛЕР

Завершилися зйомки документального фільму "Легіон: хроніка Української Галицької армії. 1918-19".

Трейлер стрічки оприлюднено на каналі YouTube кіностудії Invert Pictures.

Режисером стрічки є Тарас Химич, відомий документальними фільмами у стилі Discovery, присвяченим "першим совітам" на Західній Україні ("Золотий вересень: хроніка Галичини"), проголошенню незалежності Карпатської України ("Срібна Земля") та боротьбі Української Повстанської армії ("Хроніка УПА: 1942-54").

Автором сценарію є кандидат історичних наук Олександр Пагіря.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Реконструкція боїв у Львові 1918 року. ФОТО

Інше за темою "ЗУНР"

Інше за темою "УГА"

Анонс фільму від авторів:

"...Завершувалася Перша світова війна. Неминучий крах Австро-Угорської імперії поглибив кризу у Європі. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав.

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові з лав добровольчого Легіону Січових Стрільців підняли повстання у Львові та проголосили створення самостійної держави на українських етнічних землях.

Січові стрільці стали рушійною силою молодої української держави та зародком її регулярного війська.

Водночас претензії на Галичину висунула відроджена Польща. Центрально-Східна Європа занурилася в епоху "малих війн" за нові кордони у повоєнному світі. Проте зі сходу насувалась більшовицька загроза. Країни Заходу вирішили побудувати "санітарний кордон" у Східній Європі..."

Як пише Українська галицька асамблея (ініціатор створення фільму), це перший в Україні документальний фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K

Крім основного складу творців стрічки було задіяно сотні людей. Серед них професійні актори театру ім. М. Заньковецької та Л.Курбаса. До роботи над фільмом долучилися ветерани АТО, військові а також реконструкторські клуби.

З постановкою військових сцен допоміг ветеран АТО Володимир Правосудов, а також Військово-історичний Клуб "Повстанець" (м. Київ).

Прем'єра фільму відбудеться 1 листопада 2015 року о 17.00 в Кінопалаці ім. О. Довженка у Львові (проспект Червоної Калини, 81).

Вхід вільний.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.