Радянська влада в Україні не була окупаційною - історик

Радянську владу в Україні (1920-1991) важко назвати окупаційною.

Про це в інтерв'ю Урядовому кур'єру заявив доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький.

За словами співробітника Інституту історії України НАНУ, якщо розглянути три походи російських військ в Україну взимку 1917-1918, взимку 1918-1919 років і восени 1920-го в національній і соціальній площинах, то стає очевидним, що комунізм в Україні не мав шансів на перемогу без військового втручання Росії.

"Справді, що могли протипоставити захисники УНР російським арміям загальною чисельністю 1,2 млн осіб, які опинилися в Україні восени 1920 року? - наголосив Кульчицький. - Отже, окупація? Але українське селянство вітало більшовиків, які обіцяли мир народам, фабрики — робітникам, землю — селянам".

Професор зазначив, що більшовики створили радянську Україну, яка мала вигляд повноцінної держави — із власними кордонами, столицею, органами влади, державною символікою і незалежним статусом. 28 грудня 1920 року підписано союзний договір між РСФРР і УСРР, яким підтверджувалася "незалежність і суверенність кожної з договірних сторін".

"Окупаційні — це політичні режими, нав’язувані ззовні, -  сказав історик. - Але як назвати режим, встановлюваний не зовсім чужою силою, з якою століттями співіснували, що нав’язує свої гени і відтворює себе в іншій оболонці?"

Він навів два протилежні приклади: коли 1939 року Червона армія здійснювала "визвольний похід" в Західну Україну, встановлена тут радянська влада була окупаційною. А перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 році в трьох областях Галичини утворили дивний феномен — антикомуністичну радянську владу.

"На решті території комуністи виборів не програли, - підкреслив Кульчицький. - Інша річ, що більшість із них [у серпні 1991 року] скористалася в умовах паралічу загальносоюзного центру закладеною в конституціях можливістю виходу з СРСР".

За його словами, державність національних республік у складі СРСР творилася за українським зразком.

"Винайдений Леніним радянський режим являв собою тандем виконавчих комітетів рад (з управлінськими функціями) і партійних комітетів монопольної партії (з диктаторськими функціями), - пояснив науковець. - Національні республіки були спочатку незалежними державами, а з 1923 року — союзними республіками із правом вільного виходу із Союзу. А по партійній лінії вони загрузали в радянській імперії, як комахи в бурштині".

Професор додав, що до останніх років існування СРСР носієм радянської влади було не суспільство, а держава, уособлювана купкою вождів Компартії. І радянські громадяни, навіть колишні, звикли коритися владі.

"Конституційна реформа 1988 року ліквідувала компартійну диктатуру і зробила суспільство суверенним, - зазначив Кульчицький. - Це спричинило спочатку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи, а потім - розпад СРСР".

Історик підкреслив, що сучасна російська влада в особі Владіміра Путіна відкинула досвід радянського державотворення і повернулася до дореволюційних поглядів на Україну та українців, вважаючи, що жодних українців та України не існує, а на території України мешкає той же народ, що і на території Росії.

"Наша надія в тому, що вже з’явилося перше пострадянське покоління, - сказав науковець. - Помаранчевий майдан і Євромайдан довели, що визрівають громадянське суспільство і політична нація. Лінія фронту в сучасній війні України з Росією лежить не в національній площині, а у ставленні людей до демократії й диктатури".

Також: Професор Кульчицький: "Голодомор - це спроба знищити титульну націю СРСР"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.