Продано фотографію айсберга, який потопив "Титанік". ФОТО

Фотографія айсбергу, який, за припущеннями, став причиною катастрофи "Титаніку", була продана на аукціоні у Британії за 21 тисячу фунтів (737 тисяч грн).

Про це повідомляє SkyNews.

Знімок зроблено вранці 15 квітня 1912 року, через кілька годин після зіткнення величезного пасажирського пароплава з айсбергом, внаслідок якого загинули більше 1,5 тисячі людей.

Понад 700 пасажирів вижили, встигнувши пересісти у рятувальні шлюпки.

Фото: Aldridge & Son

Організатори аукціону Henry Aldridge & Son стверджують, що автором фотографії є головний стюард пароплаву "Принц Адальберт".

Галета з продовольчого запасу рятувальної шлюпки була продана за 15 тисяч фунтів (527 тисяч грн).

Рятувальне печиво за 15 тис. фунтів

Також було продано "вдячний кубок", який майбутня соціалістка Марґарет Браун, що вижила в катастрофі, вручила капітану корабля "Карпатія" Артуру Рострону.

За срібну чашу правили 50 тисяч фунтів, а невідомі поціновувачі історії "Титаніка" виклали за неї 130 тисяч (4,6 млн грн).

26 травня 1912 року. Марґарет Браун вручає кубок капітану "Карпатії"

Кубок з "Карпатії", яка першою прийшла на допомогу пасажирам у рятувальних шлюпках, став третім за вартістю предметом з "Титаніка", проданим на аукціоні.

На першому місці - продана у 2013 році за 900 тисяч фунтів (31,6 млн грн) скрипка. На другому - величезний план "Титаніка" з документів слідчої комісії, проданий у 2011 році за 220 тисяч фунтів (7,7 млн грн).

Скрипка з "Титаніка"

У 2011 році напередодні 100-річчя катастрофи було влаштовано великий розпродаж пов'язаних з історичною подією артефактів (дивіться ФОТО).

У квітні 2012 року в Белфасті відкрито величезний Музей "Титаніка" у вигляді айсберга.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.