В Києві - виставка до 70-річчя ООН і Україну в ній

У читальному залі Центрального державного архіву громадських об’єднань України відбудеться урочисте відкриття виставки документів Національного архівного фонду України, присвяченої 70-й річниці заснування Організації Об’єднаних Націй.

Документальна експозиція охоплює період від 1945 р. – заснування Організації Об’єднаних Націй на міжнародній конференції в Сан-Франциско до сьогодення.

 

На виставці презентуватимуться невідомі широкому загалу документи, що розкривають:

- діяльність Представництва України при Організації Об’єднаних Націй;

- участь українських делегацій у засіданнях Генеральної Асамблеї ООН;

- діяльність України в Раді Безпеки, Економічній і Соціальній раді, ЮНЕСКО, в інших міжнародних організаціях, комітетах та комісіях,

- а також висвітлюють ратифікацію Україною конвенцій та договорів ООН тощо.

Відвідувачі виставки матимуть змогу ознайомитися з документами про участь української делегації в Сан-Франциській конференції з утворення ООН та її внесок у розробку Статуту ООН, про міжнародні культурні заходи України в рамках ЮНЕСКО тощо.

Особливе місце в експозиції займають документи про діяльність ООН у сфері підтримки та захисту прав і свобод людини.

Серед представлених матеріалів – відкритий лист ув’язнених у радянських таборах українців до Комісії ООН з прав людини.

Під час презентації виставки демонструватиметься хронікальний фільм з фондів ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного про заснування Організації Об’єднаних Націй.

Експозицію виставки підготовлено спільними зусиллями ЦДАГО, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Галузевого державного архіву Міністерства закордонних справ України.

Виставка працює з 23 вересня в читальному залі ЦДАГО України (м. Київ, вул. Кутузова, 8) 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.