У Білорусі покажуть мультфільм про "русский город" Смоленськ

В білоруський кінопрокат виходить повнометражний російський мультфільм для дітей "Фортеця: щитом і мечем" про облогу Смоленська військами Речі Посполитої в 1609 році. Польсько-литовська сторона у мультику зображена "лиходіями".

Про це повідомляє tut.by.

В описі мультфільму говориться, що "російський гарнізон готовий тримати оборону до кінця. Смоленськ - головна фортеця на шляху загарбників до Москви, і його не можна здавати без бою. Про це знають навіть діти".

"Хлопчик Сашка ліпить саморобні бомби з тіста і чаклує на захист міста - викликає на допомогу царя з вогненним щитом і полум'яним списом. Поки чарівний цар не прийшов, Сашка і його друг Федір просяться в помічники до воєводи. Їм належить зруйнувати підступні плани польського короля Сигізмунда Третього і впоратися з нечистою силою".

Виробництво мультфільму належить тій же російській анімаційній студії, яка зняла серію повнометражних мультфільмів про трьох богатирів - "Добриня Микитич та Змій Горинич" та інші.

Сценарист мульфільму Алєксандр Боярскій стверджує, що в основі сюжету лежить оригінальна історія.

Як відомо, Смоленськ історично був прикордонним містом між Великим князівством Литовським (ВКЛ) та Великим князівством Московським. Фортеця була розташована на водорозділі між Дніпром та Західною Двиною, контролюючи головний шлях із Москви на Захід.

"У XII столітті на смоленських землях було удільне князівство, але з XIV століття ці території були у складі ВКЛ, - нагадав виданню кандидат історичних наук, редактор білоруського сайту "Історична Правда" Ігар Мєльнікав. - З цього часу починається розквіт Смоленська і довколишніх земель. Там почало розвиватися білоруське літописання".

За словами історика, Москва спромоглася відторгнути Смоленськ від ВКЛ тільки в результаті кровопролитної війни, яка тривала 10 років (1512-1522 рр.).

В 1609 році між Московською державою та Річчю Посполитою (союзною державою, в яку входило Велике князівство Литовське і Польське королівство) розпочалася війна. На боці Речі Посполитої воювали і українські частини, зазначив Мєльнікав.

Облога міста тривала кілька років, і в 1611 році він був повернутий до складу земель ВКЛ. Після звільнення Смоленськ отримав Магдебурзьке право.

Московські війська спромоглися захопити місто в 1654 році в результаті чергової війни, в якій основну роль відігравав військовий контингент Козацької держави Богдана Хмельницького. З того часу Смоленськ входив до складу Московської держави, пізніше - Російської імперії.

У 1918 році більшовики декларували створення Білоруської радянської республіки, до складу якої входила Смоленщина, проте врешті-решт місто залишилося за РРФСР.

Звернення російських мультиплікаторів до цієї теми сьогодні не випадково, вважає Мєльнікав, оскільки російські медіа активно формують образ ворога з Європи та США. Для цього часто використовуються й історичні мотиви.

"Ця боротьба зачіпає і Білорусь, бо сусіди намагаються втручатися в нашу національну історію, нав'язуючи нам свої погляди, - наголосив історик. - Такий мультфільм по-своєму набагато більш небезпечний, ніж повнометражний блокбастер, бо він тиражує міфи про "збирання російських земель" і "ворожий Захід". Це чистої води ідеологія".

Директор компанії-прокатника Васіль Коктиш вважає, що мультфільм не стане причиною того, що білоруські діти сприйматимуть своїх предків як лиходіїв, і забороняти його не має сенсу.

"Хто нам забороняє знімати власні фільми про нашу історію? - зазначив Коктиш. - Всі знімають патріотичні фільми. Ми-то знаємо, що Діда Мороза немає, а чи потрібно нам розповідати про це дітям?"

Дивіться також:

Вся історія Латвії в ляльковому мульті. ВІДЕО

Анімаційний кліп про 1000 років історії Білорусі. ВІДЕО

Польський мультфільм про війну Русі проти Литви. ВІДЕО

"Як козаки у футбол грали". Мульт УРСР часів застою. ВІДЕО

Український мультик про похід Олега на Царград переміг на фестивалі

Історія СРСР у вигляді старовинної комп'ютерної гри. ВІДЕО

Мультяшні козаки потрапили на лого Google. ФОТО

Інше на тему "КІНО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.