Тиждень митрополита Шептицького в Києві. РОЗКЛАД заходів

У 2015 році Україна відзначає 150-ліття з дня народження Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865–1944).

З цієї нагоди в Києві відбудеться серія заходів в рамках "Тижня Митрополита Андрея Шептицького".

До оганізації заходів долучилася громадськість (Громадський комітет пам’яті Бл.Священомученика Омеляна Ковча), урядові структури (Український інстиутт національної пам’яті, Міністерство культури України), академічні осередки (Український католицький університет, Київський національний університет імені Т.Шевченка) та Українська греко-католицька церква.

Як відомо, місто Київ розглядає питання назвати одну із великих вулиць іменем Андрея Шептицького.

У вівторок, 27 жовтня, о 12:00 в Будинку вчителя презентуватимуть фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний". На 18 стендах виставки будуть представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях митрополита.

Місце: Київський міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57). Вхід вільний. Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у м. Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України.

У середу, 28 жовтня, о 16:00 на Будинку вчителя урочисто відкриють меморіальну дошку Митрополиту Андрею Шептицькому, після чого відбудеться церемонія вручення відзнаки Блаженного священномученика Омеляна Ковча, який був послідовником Митрополита та віддзеркаленням ідеалу священнослужителя, що його плекав великий Митрополит.

У програмі заходу: слово Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, церемонія вручення відзнаки та виступ Національного ансамблю солістів "Київська камерата".

Місце: Київський міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57). Вхід на церемонію  за запрошеннями. Замовлення запрошень по e-mail: o.komitet@gmail.com з темою "Ковч".

Організатори: Комітет із вшанування пам'яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча та Благодійний фонд "Гуманітарні ініціативи".

У п’ятницю, 30 жовтня, в КНУ ім. Т. Шевченка відбудеться

- Міжнародна наукова конференція "Як будувати рідну хату" – погляд з ХХІ століття" (9:00 – 17:00). Відомі науковці та громадські діячі з України, США й Німеччини обговорять духовну спадщину Митрополита Андрея.  

- Круглий стіл: "Ідеал нашого національного життя у ХХІ столітті" (14:00 – 16:30) –  завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави"

Місце: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60). Вхід вільний. Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Український католицький університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українська греко-католицька церква.

У неділю, 1 листопада,

об 11:00 в Патріаршому соборі Воскресіння Христового, який розташовується за адресою вул. Микільсько-Слобідська 5 (поруч з Міжнародним виставковим центром), Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолить Архиєрейську Літургію за прославу митрополита Андрея Шептицького.

о 17:00 — завершальний захід на пошану Митрополита — урочиста академія, присвячена 150-річчю з дня народження Андрея Шептицького, яка відбудеться в Національній опері України ім. Т. Г. Шевченка.

У програмі: виступи керівників держави, глав церков, виставка Міжнародного форуму дитячої творчості  "Золотий мольберт слідами Мойсея українського Духа" присвяченого  Митрополиту Андрею Шептицькому та ораторія Мирослава Волинського "Я тебе кличу".

Місце: Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка (вул. Володимирська, 50). Вхід на урочисту академію за безкоштовними та іменними запрошеннями. Замовлення запрошень по e-mail: o.komitet@gmail.com з темою "Шептицький". 

Довідка ІП:

Митрополит Шептицький (1865—1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901—1944). На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Однак завдяки зусиллям, які Митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі, а сам митрополит увійшов в історію як один з найвизначніших українців та духовних провідників народу.

 

І.Б.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.