"Злочин без кари та кара без злочину" - публічна дискусія

21 жовтня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" на тему радянських репресій, їх належної правової та суспільної оцінки, а також питань декомунізації й політики пам'яті в Україні.

Про це повідомляє Харківська правозахисна група. Нагодою для публічної дискусії стала експозиція документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Спікери: Євген Захаров (модератор, ХПГ), Олександр Зінченко (Український інститут національної пам'яті), Роман Подкур (Інститут історії НАН України), Ніна Лапчинська (Національний музей "Меморіал жертв Голодомору") обговорюватимуть такі питання:

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?

2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?

3. Чи був спротив у ГУЛАГу?

4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії

5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?

6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

У рамках заходу також презентують книгу Софії Шоломової "Сердечный отклик. Этюды о Варламе Шаламове". – Харьков: "Права людини", 2015.

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменників радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

21 жовтня, середа, 18.00

Місце: Національний музей Тараса Шевченка в Києві (бульвар Тараса Шевченка, 12)

Вхід вільний.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.