"Злочин без кари та кара без злочину" - публічна дискусія

21 жовтня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" на тему радянських репресій, їх належної правової та суспільної оцінки, а також питань декомунізації й політики пам'яті в Україні.

Про це повідомляє Харківська правозахисна група. Нагодою для публічної дискусії стала експозиція документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Спікери: Євген Захаров (модератор, ХПГ), Олександр Зінченко (Український інститут національної пам'яті), Роман Подкур (Інститут історії НАН України), Ніна Лапчинська (Національний музей "Меморіал жертв Голодомору") обговорюватимуть такі питання:

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?

2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?

3. Чи був спротив у ГУЛАГу?

4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії

5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?

6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

У рамках заходу також презентують книгу Софії Шоломової "Сердечный отклик. Этюды о Варламе Шаламове". – Харьков: "Права людини", 2015.

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменників радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

21 жовтня, середа, 18.00

Місце: Національний музей Тараса Шевченка в Києві (бульвар Тараса Шевченка, 12)

Вхід вільний.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.