Найбільша бібліотека Росії знищила частину каталогу, не оцифрувавши

Працівники Російської державної бібліотеки (Москва, РФ) знищили частину паперових каталогів, не оцифрувавши їх.

Про це для "Коммерсант" повідомив російський історик Сєрґєй Іванов.

Він зазначив, що зникли дані зведеного каталогу іноземних видань 1940-80 років.

"Не запитавши думки читачів, нікому нічого не повідомивши, керівництво РДБ фізично знищило зведений каталог, не знявши з нього копії", - заявив історик.

За словами історика, бібліотекарі довго не хотіли підтверджувати йому цей факт, бо боялися звільнення з роботи.

Зведений каталог допомагав знайти потрібну книгу в іншій бібліотеці, якщо його не було в РДБ, наголосив історик, і саме тому цей каталог був таким важливим, не згірш абеткового чи тематичного.

"Люди, що учинили таке з каталогом, категорично профнепридатні: їм платять зарплату, щоб вони зберігали інформацію, а вони її знищують навіть без фіксації", - обурився Іванов.

За його словами, бібліографи головної бібліотеки Росії своїми руками знищують те, що, власне, і робило її головною: "Тут можна тільки розвести руками: тут немає нічого, крім чиновницької недолугості".

У розділі "Карткові каталоги" на сайті РДБ зазначено: дані заходи "відповідають сучасним світовим тенденціям розвитку національних бібліотек, де на місці карткових каталогів створюється комфортна читацька зона для самоосвіти та відпочинку".

Інше за темою "Бібліотеки"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.