В СБУ відкрили пам'ятник службовцям, які загинули за Україну. ФОТО

У Національній академії Служби безпеки України відкрили пам’ятний знак співробітникам СБУ, які віддали життя у боротьбі за єдність і територіальну цілісність нашої держави.

Відкриття монументу приурочене до Дня захисника України, повідомляє офіційний сайт СБУ.

Пам'ятник під час урочистої церемоної відкрив голова СБУ Василь Грицак.

"В альма-матер багатьох наших офіцерів, ми відкриваємо пам’ятник усім співробітникам Служби безпеки, які загинули, захищаючи українську землю, нашу незалежність і суверенітет, - зазначив Грицак. - Наймолодшому з них – прапорщику Марку Шпаку, на час загибелі виповнилося 24 роки. А найстаршому – Олександру Аніщенку, полковнику, Герою України, було лише 45".

Фото: sbu.gov.ua

На пам’ятнику викарбувані імена 11 співробітників національної спецслужби, які мужньо протистояли терористичним угрупованням, щоб повернути мир і спокій у домівки українців.

 

"Війна закінчиться тоді, коли ми повернемо Крим, коли ми повернемо повністю контроль над Донбасом та закриємо кордони, коли останній наш побратим повернеться з полону, - наголосив голова СБУ. - Ми робитимемо все для цього. Наше головне завдання – не схибити, не звернути з цього шляху, перемогти у цій страшній війні".

З нагоди Дня захисника України Василь Грицак також відкрив меморіальну дошку капітану СБУ Віктору Мандзику, який загинув смертю хоробрих у Волновасі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.