В СБУ відкрили пам'ятник службовцям, які загинули за Україну. ФОТО

У Національній академії Служби безпеки України відкрили пам’ятний знак співробітникам СБУ, які віддали життя у боротьбі за єдність і територіальну цілісність нашої держави.

Відкриття монументу приурочене до Дня захисника України, повідомляє офіційний сайт СБУ.

Пам'ятник під час урочистої церемоної відкрив голова СБУ Василь Грицак.

"В альма-матер багатьох наших офіцерів, ми відкриваємо пам’ятник усім співробітникам Служби безпеки, які загинули, захищаючи українську землю, нашу незалежність і суверенітет, - зазначив Грицак. - Наймолодшому з них – прапорщику Марку Шпаку, на час загибелі виповнилося 24 роки. А найстаршому – Олександру Аніщенку, полковнику, Герою України, було лише 45".

Фото: sbu.gov.ua

На пам’ятнику викарбувані імена 11 співробітників національної спецслужби, які мужньо протистояли терористичним угрупованням, щоб повернути мир і спокій у домівки українців.

 

"Війна закінчиться тоді, коли ми повернемо Крим, коли ми повернемо повністю контроль над Донбасом та закриємо кордони, коли останній наш побратим повернеться з полону, - наголосив голова СБУ. - Ми робитимемо все для цього. Наше головне завдання – не схибити, не звернути з цього шляху, перемогти у цій страшній війні".

З нагоди Дня захисника України Василь Грицак також відкрив меморіальну дошку капітану СБУ Віктору Мандзику, який загинув смертю хоробрих у Волновасі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.