Спецпроект

Відкривається міжнародна програма з досліджень Голодомору

Український центр досліджень Голодомору, Інститут історії України НАН України, Holodomor Reseаrch and Education Consortium (КІУС, Канада) започатковують постійно діючу програму "Seminarium".

Про це ІП повідомили організатори програми.

На Facebook Інституту історії України НАНУ висловлюється сподівання, що "Seminarium" стане творчою майстернею для студентів, аспірантів і молодих науковців, котрі "прагнуть нового знання у царині студій з Голодомору/геноциду та свідомі потреби постійного професійного й особистісного зростання".

Відкриття програми розпочнеться з дискусії "Осмислюючи "Жнива скорботи" Роберта Конквеста 29 років потому…".

Питання дискусії:

- Як з часу виходу книжки Роберта Конквеста змінились наші знання і уявлення про сталінську політику творення голоду?
- Як/чи відкриття радянських архівів допомогло глибшому осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків Голодомору?
- Як/чи може академічне знання протистояти політизованим тлумаченням історії Великого Голоду 1932-1933 рр.?
- Чи спроможні "постсовєтські суспільства" долати історичні/колективні травми? Чи існують спеціальні "рецепти лікування" таких травм?

Час і місце: четвер, 15 жовтня 2015 р., 14:30. Київ, вул. Грушевського, 4, конференц-зала, аудиторія 615 (6-й поверх).

Запрошені експерти:
- Френк Сисин (Науково-дослідний і освітній центр вивчення Голодомору, Канадський інститут українських студій),
- Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАНУ),
- Андреа Граціозі (Університет Наполі, Італійське агентство з оцінки університетів і досліджень),
- Олександр Гладун, Наталія Левчук (Інститут демографії НАНУ),
- Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ).

Партнери:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет
- Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії
- Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії
- Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права
- Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук
- Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Роберт Конквест (1917-2015) – британський дипломат, історик і письменник, автор книг "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" (1968), "Жнива скорботи: совєтська колективізація і терор голодом" (1986), людина, яка досягла життєвого успіху і справила вплив на концептуальне осмислення реальностей тоталітаризму і комунізму

Вхід вільний.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.