АНОНС: історики розкажуть про українське військо - від козаків до АТО

Публічна дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО" відбудеться в рамках проекту "Історія: (не)засвоєні уроки".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Дискусія присвячена Дню захисника Україна, який уперше відзначатиметься на офіційному рівні 14 жовтня.

Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

"Кожен селянин, ідучи на працю в поле, завжди має з собою рушницю на плечах і шаблю або тесак при боці", - писав ще1594-го про українців австрієць Еріх Лясота, посланець імператора Священної Римської імперії, який місяць пробув на Запорозькій Січі. 

 

"Про тяглість історії українського війська важливо говорити саме зараз, в умовах війни на Сході України і особливої ролі війська в збереженні незалежності і територіальної цілості держави", зазначають організатори.

Чотири спікери розкажуть про чотири епохи: козацтво - Армія УНР - УПА - сили АТО:

директор Науково-дослідного інституту козацтва, д.і.н. Тарас Чухліб;

співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Ярослав Файзулін;

Голова Українського інституту національної пам’яті, к.і.н. Володимир В'ятрович;

журналіст, к.п.н. Євген Магда.

Модератор — співробітник Українського інституту національної пам’яті, к.і.н.Сергій Громенко

12 жовтня, понеділок, 18:30

Дискусія "Українці - народ-військо. Як українці свої армії творили: від козаків до АТО"

Місце: хол Національного музею історії України, вул. Володимирська, 2.

Вхід вільний

І.Б.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.