Історик Володимир В’ятрович прочитає у Львові лекцію «Друга світова. Війна пам’ятей»

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Як же бачить цю війну Україна?

 Два роки як Україна запровадила нову традицію вшанування жертв та учасників  Другої світової війни. Новий символ пам’яті - червоний мак.

Новий зміст — відмова  від святкування на користь вшанування, чесний діалог навколо складних сторінок  минулого та рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом у лавах  Об’єднаних націй (як держав, так і бездержавних народів).

 Чому важливі нові традиції вшанування пам’яті? Якою насправді була Друга світова  для українців? Як дивляться на війну інші країни, і як на неї дивимося ми?

 Про це та більше у відкритій лекції історика Володимира В’ятровича, голови  Інституту національної пам’яті в рамках освітньо-дискусійної програми Форуму  видавців "Уроки історії".

 "Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на  багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її  учасники. — говорить Володимир В’ятрович. —

Окремі з них, намагаючись  його захистити, погоджуються навіть на ухвалення суворих законів, які  карали б тих, хто відважується на перегляд усталених поглядів. Чи існує в  наших науковців і політиків цілісне бачення війни та місця в ній українців, і чи  потрібне воно нам?"

19:00 - лекція Володимира В’ятровича "Друга світова. Війна пам’ятей"

Місце: готель "Жорж", конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

Лекція відбудеться в рамках презентації нового проекту Українського інституту національної пам’яті — фотодокументальної виставки "Українська Друга світова". Детальніше про виставку читайте тут.

Виставку можна оглянути щодня з 10 до 13 вересня 2015 р. на площі Ринок біля міської Ратуші.

Заходи відбудуться в рамках історичного майданчику Форуму видавців "Урок історії". Програму роботи майданчика можна подивитися тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.