Виставку “Українська Друга світова” відкриють у Львові

Більше 6 мільйонів солдатів у шістьох арміях на всіх фронтах від Атлантики до Тихого океану. Яку роль відіграли ці українці у світовому протистоянні? Вперше історики представлять український вимір тієї війни.

На центральній площі Львова — площі Ринок — Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху в рамках 22 Форуму видавців відкриють фотодокументальну виставку "Українська Друга світова".

Презентація відбудеться за участі Голови Інстиуту національної пам’яті Володимира В’ятровича та міського голови Львова Андрія Садового.

2 вересня минуло 70 років від завершення Другої світової війни. Україна понесла одні з найбільших втрат — понад 10 мільйонів українців.

Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни — Акті про капітуляцію Японії 2 вересня 1945 р.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставку відкриють 10 вересня о 13:00 на площі перед Ратушею (пл. Ринок, 1) за участі Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, директора Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, істориків Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху).

10 вересня, 13:00

Місце: м. Львів, пл. Ринок, 1

Виставку можна оглянути щодня до 13 вересня 2015 р.

Детальніше про пам'ять про Другу світову війну розповість історик Володимир В’ятрович під час своєї лекції "Друга світова. Війна пам’ятей" 10 вересня, 19:00 (Готель "Жорж", конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

10 вересня, 19:00

Місце: Готель "Жорж", конференц-зал (м. Львів, пл. Міцкевича, 1)

Заходи відбудуться в рамках історичного майданчику Форуму видавців "Урок історії". Програму роботи майданчика можна подивитися тут.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.