У Києві - виставка до 25-річчя студентської революції на Майдані 1990-го

Мультимедійну виставку "Майдан: Від незалежності до свободи" експонуватимуть у Музеї історії міста Києва.

Урочисте відкриття відбудеться за участі голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, учасників Революції на граніті Віктора Рога, Володимира Гонського, Олексанра Ксенофонтова, Олеся Донія.

Революція на граніті почалася 2 жовтня 1990 р. з голодування декількох десятків студентів на тодішній площі Жовтневої революції.

Вона стала першим, але не останнім Майданом – початком Другої української революції – антиімперської та антирадянської. Цей мирний масовий опір, що раз у раз виникав у столиці України, став також унікальним явищем у новітній європейській і світовій історії.

"Акція мала характер "за", а не "проти". Провідною була ідея свободи для всієї української нації, яка народжувалась якраз тоді, і в цьому не було нічого вульгарно націоналістичного", – сказав історик, журналіст, учасник Революції на граніті Вахтанг Кіпіані.

Виставка показує політичну історію українського Майдану як боротьби за повернення України до Європи: через акцію "Україна без Кучми" 2000–2001 років і Помаранчеву революцію 2004-го до Революції Гідності 2013–2014 років.

 

"Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже знов стоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції", – зауважив журналіст, учасник Революції на граніті Віктор Рог під час Революції гідності.

Політичні події розгортаються тлі історії майдану Незалежності як громадського та архітектурного простору – від 1980-х років до проектів майбутньої реконструкції.

"Історія Майдану Незалежності — це історія трьох Майданів, це історія нашої незалежності. Революція на граніті — це був наш перший Майдан. На виставці можна буде побачити дивовижну історію площі та країни", - розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У експозиції використано матеріали: зі збірок Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею Києво-Могилянської Академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, інформаційних агентств УНІАН та УКРІНФОРМ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА, телеканалу ЕспресоTV, поета і барда Ігоря Жука.

Відкриття виставки "Майдан: Від незалежності до свободи"

2 жовтня 2015 року, 16.00

Місце: Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького,7)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури, Музей історії міста Києва.

Вхід вільний.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хроніка Революції на граніті. Як це було. ФОТО

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.