Суд відібрав у компанії Warner права на пісню "Happy Birthday to You"

Компанія Warner/Chappell не має авторських прав на популярну у світі пісню "Happy Birthday to You".

Відповідне рішення виніс окружний суддя Джордж Г. Кінґ, повідомляє History.

"Пісня існує вже 120 років, але потрапила до заголовків завдяки найбільш відстежуваній юридичній битві - зазначає видання. - Суд повернув пісню у громадське володіння".

Суддя ухвалив, що придбані компанією права дійсні тільки щодо певних аранжувань, але недійсні щодо самої пісні.

Мелодію пісні склали сестри Мілдред і Патті Гілл зі штату Кентуккі в 1893 році. Їхня версія називалася "Доброго ранку всім" (Good Morning to All). Сестри передали права на мелодію і її аранжування на піаніно компанії Summy Co., яка й опублікувала пісню у збірнику "Співані оповіді для дитячого садка" (Song Stories for the Kindergarten).

 

У 1935 році Summy Co. зареєструвала авторські права на версію "Доброго ранку всім" зі словами Happy Birthday to You.

У 1988 році Warner/Chappell викупила ці права у правонаступника Summy, заплативши за ліцензію $25 млн.

На цій ліцензії компанія Warner/Chappell заробляла близько $2 млн на рік, отримуючи роялті щоразу, коли хтось використовував пісню в кіно, рекламі або будь-якому іншому публічному продукті.

Справу проти компанії було відкрито в 2013 році за скаргою Дженніфер Нельсон - автора документального фільму про одну з найвідоміших пісень у світі. За використання композиції Warner зажадала від режисерки $1,5 тисяч.

Процес привернув загальну увагу, ставши прикладом того, як приватна корпорація отримує контроль над спільним для багатьох людей культурним артефактом. "Зазвичай люди просто вражаються: "Як хтось узагалі може заявляте виключне право на таку пісню?!" - прокоментував ситуацію один із юристів позивача.

Інші матеріали за темами Музика та Право

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.