ЗНАЙДЕНО ОСТАНКИ МОНИ ЛІЗИ?

Італійські археологи заявили, що вони знайшли "вірогідні" останки жінки, яка зображена на картині Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо". 

Про це повідомляє Discovery.

Команда археологів упевнена, що на портреті намальована флорентійка Ліза Герардіні, дружина флорентійського торгівця шовком Франческо дель Джокондо.

Відомо, що да Вінчі малював портрет протягом кількох років, починаючи з 1503-го. Представниця середнього класу епохи Відродження Ліза дель Джокондо, портрет якої називали "Джоконда" (італійською "весела"), померла у липні 1542 року.

За словами керівника експедиції Сильвано Вінчеті, вони знайшли місце поховання Джоконди. Це флорентійський монастир святої Урсули, де пані Ліза жила після того, як овдовіла.

 

Під час розкопок під підлогою колишньої монастирської церкви знайшли 12 скелетів. Вуглецевий аналіз восьми з них показав, що вони "занадто старі для Мони Лізи".

Ще чотири тіла виявили в окремій гробниці, якою користувалися до 1545 року. Згідно з вуглецевим аналізом, одна людина з цього поховання жила в той самий час, що й Ліза Герардіні.

Тіла були поховані у вологому середовищі флорентійського підземелля, розклавшись настільки, що отримані дані не можна підтвердити аналізом ДНК, зазначає видання.

Однак археологи упевнені, що "співставлення антропологічних та історичних даних" дозволяє з високою долею імовірності стверджувати про позитивний результат кількарічних розкопок.

Від тіла жінки, яка надихнула да Вінчі на одну із найвідоміших у світі картин, залишилося кілька кісток стегна, гомілки і щиколотки. Черепа не знайшли, що не дозволить археологам реконструювати реальне обличчя Мони Лізи.

Все за темою "Археологія"

Все за темою "Живопис"

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.