АНОНС: Кінолекторій УІНП розпочнеться фільмом про українського генерала

Документальну стрічку про Кузьму Дерев’янка Український інститут національної пам’яті запрошує обговорити з автором сценарію істориком Юрієм Шаповалом

Показ завершить цикл заходів Українського інституту національної пам’яті у рамках відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни.

Стрічка розповідає про Кузьму Дерев’янка – генерала-лейтенанта,  який 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора "Міссурі" підписав Акт капітуляції Японії від радянської сторони. Чому саме українцю з Уманщини випала честь своїм підписом поставити крапку у Другій світовій війні?

Дізнатися про це можна буде зі стрічки, а також подискутувати з автором сценарію Юрієм Шаповалом, доктором історичних наук, керівником Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України.

Читайте: Кузьма Дерев'янко. Українець, який поставив крапку у війні

Цією стрічкою УІНП розпочинає Кінолекторій у кінотеатрі "Ліра" — проект, у якому щомісяця будуть демонструватися фільми, присвячені визначним подіям української та світової історії.

"Такі кіноперегляди — це повчально, і є певний ігровий момент — дивитися легше, ніж читати книжку, і часу менше вимагає. Кінолекторій передбачає ще обговорення, тому що обов’язково має бути рефлексія побаченого. Ми будемо запрошувати до дискусії авторитетних істориків, вибирати несподіваний поворот теми. Так як цього разу — до завершення Другої світової ми обрали фільм про українця, який буквально поставив крапку у цій війні", — розповідає співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Громенко.

 

Показ документального фільму "Кузьма Дерев’янко. Генерал перемоги" (сценарій — Юрій Шаповал, Ірина Шатохіна, режисер — Ірина Шатохіна)

30 вересня, середа о 18.30

Місце: кінотеатр "Ліра"  (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40)

Вхід вільний.

Довідка: Кузьма Дерев’янко не був типовим радянським генералом, готовим досягти успіху за будь-яку ціну. Бойові соратники відзначили, що він був розумним, вольовим, дбайливим воєначальником, коли потрібно – зі зброєю в руках вступав у бій.

Після підписання Акту капітуляції Японії на Дерев’янка була покладена іще одна важлива місія – відвідати міста Хіросіму й Нагасакі та скласти звіт про їх бомбардування . Він дослідив особливості та наслідки атомних ударів, зробив чимало фотографій цих міст.

Наприкінці вересня особисто доповідав перед найвищим радянським керівництвом. Діяльність генерала отримала високе схвалення. Проте, наслідки перебування на радіоактивному згарищі не минулись безслідно. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.