Нові назви вулиць не завадять проголосувати на місцевих виборах

Центральна виборча комісія роз’яснила, що розбіжність у назві вулиці в списку виборців та паспорті громадянина, спричинена перейменуванням, не може бути перешкодою для реалізації права голосу. Зокрема на місцевих виборах 25 жовтня цього року.

Роз’яснення надійшло у відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна повідомила:

"Звертаємо увагу, що розбіжності у виборчій адресі виборця у списку виборців та паспорті громадянина України щодо найменування вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулка, кварталу, кутка тощо) чи номера будинку в разі, якщо вони стосуються тієї самої вулиці чи того самого будинку та пов’язані з перейменуванням вулиці, зміною нумерації існуючого будинку, не можуть бути перешкодою для реалізації виборцем свого права голосу на відповідних виборах.

Викладене вище буде доведено до відома дільничних виборчих комісій, що здійснюватимуть підготовку та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року".

Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" до 21 листопада має бути перейменовані низка населених пунктів та вулиць. Процес рухається жваво, тож в ряді міст перейменування вже відбулися або пройдуть найближчим часом, тобто ще до виборів.

Нагадаємо, закон не вимагає від громадян змінювати документи після зміни назви населеного пункту або вулиці — це можна зробити у зручний час, який не обмежений ніякими рамками, або не змінювати взагалі.

"Документи залишаються чинними безстроково, незважаючи на зміну назви адреси об’єкта - міста, району чи вулиці. Єдиний випадок, коли треба буде їх міняти – якщо ви захочете квартиру, будинок або їх частку подарувати, продати, залишити в спадщину. Тоді в нових документах автоматично буде вказана нова адреса", — роз’яснює юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.