Нові назви вулиць не завадять проголосувати на місцевих виборах

Центральна виборча комісія роз’яснила, що розбіжність у назві вулиці в списку виборців та паспорті громадянина, спричинена перейменуванням, не може бути перешкодою для реалізації права голосу. Зокрема на місцевих виборах 25 жовтня цього року.

Роз’яснення надійшло у відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна повідомила:

"Звертаємо увагу, що розбіжності у виборчій адресі виборця у списку виборців та паспорті громадянина України щодо найменування вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулка, кварталу, кутка тощо) чи номера будинку в разі, якщо вони стосуються тієї самої вулиці чи того самого будинку та пов’язані з перейменуванням вулиці, зміною нумерації існуючого будинку, не можуть бути перешкодою для реалізації виборцем свого права голосу на відповідних виборах.

Викладене вище буде доведено до відома дільничних виборчих комісій, що здійснюватимуть підготовку та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року".

Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" до 21 листопада має бути перейменовані низка населених пунктів та вулиць. Процес рухається жваво, тож в ряді міст перейменування вже відбулися або пройдуть найближчим часом, тобто ще до виборів.

Нагадаємо, закон не вимагає від громадян змінювати документи після зміни назви населеного пункту або вулиці — це можна зробити у зручний час, який не обмежений ніякими рамками, або не змінювати взагалі.

"Документи залишаються чинними безстроково, незважаючи на зміну назви адреси об’єкта - міста, району чи вулиці. Єдиний випадок, коли треба буде їх міняти – якщо ви захочете квартиру, будинок або їх частку подарувати, продати, залишити в спадщину. Тоді в нових документах автоматично буде вказана нова адреса", — роз’яснює юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.