АНОНС: 24 вересня у рамках MitОst Festival відбудеться дискусія «Політика пам’яті в міському просторі»

З 23 по 27 вересня учасники MitOst Festival говоритимуть про розвиток міста і сільської місцевості, врегулювання конфліктів за допомогою механізмів культури й освіти, міграцію та нові підходи до зміцнення довіри у форматі воркшопів, лекцій та дискусій.

Цього року 13-й International MitOst Festival, який щороку проходить в іншому місті Європи, відбувається в Івано-Франківську. Це відомий у світі майданчик культурного обміну, що концентрує увагу своїх учасників довкола теми розвитку громадянського суспільства. 

У фокусі уваги перебуватимуть громадянські ініціативи в Україні та місто Івано-Франківськ. Програму фестивалю можна проглянути за посиланням http://mitostfestival.org/en/programme/.

 

Дискусія "Політика пам’яті в міському просторі" відбудеться 24 вересня. Участь у ній візьме радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко. Серед учасників також Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) модератор – Наталя Єрьоменко (Roșa Collective, Чернівці).

Четвер, 24 вересня  о 16.30

Місце: Urban Space 100 (м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19). 

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.