В Архіві СБУ спрощують отримання документів відповідно до «декомунізаційних» законів

З 1 вересня Галузевий державний архів Служби безпеки України запровадив нові правила користування документами Національного архівного фонду у читальному залі. Правила привели у відповідність до Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що входить в пакет так званих «декомунізаційних».

Як пояснює директор Архіву СБУ Ігор Кулик, абсолютно всі користувачі – громадяни України, іноземці, особи без громадянства – мають право користуватися власними технічними засобами та безкоштовно копіювати необхідні документи.

Також залишилась без змін можливість безплатного виготовлення електронних або паперових копій документів силами архіву. Чинна практика витребування справ на прохання користувачів з/до регіональних архівів СБУ.

"Раніше працівники архівів часто не видавали документів, бо боялися, що користувач оприлюднить якісь дані з них, а відповідальність нестиме архівіст, — пояснює Ігор Кулик. — Відтепер саме дослідник відповідальний за поширення архівної інформації. Тож завдання і обов’язок архівіста – надати будь-які запитувані документи, що значно спростить роботу істориків і дослідників".

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

 

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

 

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.