В Архіві СБУ спрощують отримання документів відповідно до «декомунізаційних» законів

З 1 вересня Галузевий державний архів Служби безпеки України запровадив нові правила користування документами Національного архівного фонду у читальному залі. Правила привели у відповідність до Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», що входить в пакет так званих «декомунізаційних».

Як пояснює директор Архіву СБУ Ігор Кулик, абсолютно всі користувачі – громадяни України, іноземці, особи без громадянства – мають право користуватися власними технічними засобами та безкоштовно копіювати необхідні документи.

Також залишилась без змін можливість безплатного виготовлення електронних або паперових копій документів силами архіву. Чинна практика витребування справ на прохання користувачів з/до регіональних архівів СБУ.

"Раніше працівники архівів часто не видавали документів, бо боялися, що користувач оприлюднить якісь дані з них, а відповідальність нестиме архівіст, — пояснює Ігор Кулик. — Відтепер саме дослідник відповідальний за поширення архівної інформації. Тож завдання і обов’язок архівіста – надати будь-які запитувані документи, що значно спростить роботу істориків і дослідників".

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

 

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.