Конкурс студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-х—1950-х років» ПРОДОВЖЕНО

Конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х—1950-х років", який проводиться вже четвертий рік поспіль, продовжено до 17 жовтня.

Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Передбачено 3 премії для переможців (премія за найкращу роботу – 3 000 грн та дві премії по 2000 грн та 1 000 грн відповідно), а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики. Також за рішенням Конкурсної комісії окремі конкурсанти можуть отримати відзнаки – грамоти і комплекти книг. 

Учасниками конкурсу можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів.

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

• повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

• селянський опір колективізації;

• ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність Миколи Сціборського в Парижі", "Діяльність Яослава Моралевича в США");

• чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

• діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

• повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори виходять з того, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел.

 

Для участі у конкурсі потрібно до 17 жовтня 2015 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється он-лайн одночасно з надсиланням конкурсних матеріалів), 

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами),

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є), 

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua.

Матеріали, які надійдуть на адресу Конкурсу пізніше 17 жовтня 2015 року, або не відповідатимуть визначним вимогам не реєструються і до розгляду не приймаються.

Конкурсна комісія повідомляє про прийняття чи відхилення матеріалів пошукувачів. 

Кожний учасник має право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу та за умови, що ця конкурсна робота подається на участь у Конкурсі студентських робіт "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х рр." вперше та не подана на інші конкурси. 

Наукові роботи колективів авторів до участі у Конкурсі не допускаються. Якщо наукова робота виконана у співавторстві, то конкурсант має чітко вказати, що саме було зроблено ним, і подавати на конкурс опис своєї частини роботи. В іншому випадку робота буде вважатися плагіатом.

Кожну роботу незалежно оцінюють члени експертної комісії за чотирма критеріями: 1) актуальність і новизна дослідження; 2) знання історіографії і джерельної бази проблематики; 3) повнота розкриття теми, обґрунтованість поданих висновків; 4) грамотність викладу матеріалу та його оформлення.

Ступінь відповідності кожному з критеріїв вимірюється шкалою від 0 до 5 балів. Максимальна оцінка, яку конкурсант/ка може отримати від кожного з п’яти членів Конкурсної комісії дорівнює 20 балів.

Загальна оцінка конкурсної роботи становить суму оцінок п’ятьох експертів і максимально може дорівнювати 100 балів. Трьома переможцями Конкурсу стануть ті пошукувачі, які наберуть найбільшу кількість балів. 

Конкурсна комісія не розглядає скарги та апеляції щодо результатів Конкурсу та залишає за собою право не роз’яснювати конкурсантам отримані оцінки. 

До 2 листопада 2015 року Конкурсна комісія розгляне роботи та повідомить учасникам дату, місце оголошення результатів та відзначення переможців.

За результатами конкурсу у листопаді 2015 року буде проведено науково-архівний семінар, в якому візьмуть участь провідні історики з тематики українського визвольного руху ХХ ст., а також конкурсанти, які отримають запрошення від організаторів заходу. 

Переможці конкурсу обов’язково повинні взяти участь у семінарі, що стане умовою їхнього нагородження. 

Конкурсна комісія:

• к.і.н. Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; 

• к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень;

• д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

• Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

• к.і.н. Марта Гавришко, керівниця академічних програм Центру досліджень визвольного руху.

Із додатковими запитаннями просимо звертатися до Марти Гавришко (konkurs@cdvr.org.ua, +38(063) 628-68-60, https://www.facebook.com/havryshko)

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Інститут суспільних досліджень, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Міністерства освіти і науки України. 

Конкурс вперше проводився 2012 року. Із результатами Конкурсів попередніх років можна ознайомитися на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.