АНОНС: Провідний американський україніст прочитає в Києві лекцію про Голодомор і Голокост

23 вересня професор української та євразійської історії Марк фон Гаген прочитає в Києві лекцію "Голодомор і Голокост як найвищі стадії колоніалізму".

Марк фон Гаген (1954 р.н.)  - визнаний фахівець у галузі україністики, досліджень націоналізму, імперіалізму і колоніалізму. Працює професором української та євразійської історії в Університеті штату Аризона (США).

Також є деканом філософського факультету Українського вільного універистету в Мюнхені, ФРН (2013 - теперішній час). Входить до виданичої ради журналів Ab Imperio та Критика

Викладав у Стенфордському, Єльському, Колумбійському університетах, у Вільному університеті Берліна, Вищій школі соціальних наук у Парижі.

Асоційований директор, директор Інституту Гаррімана (1989-2001), один із ініціаторів становлення та розвитку в університеті українських досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук.

Голова Міжнародної асоціації україністів (2002-2005). Президент Асоціації слов'янських, східноєвропейських та євразійських досліджень (2009).

Автор книги "Солдати в диктатурі пролетаріату: Червона армія і Радянська соціалістична держава, 1917 - 1930" (Soldiers in the Proletarian Dictatorship: The Red Army and the Soviet Socialist State, 1917-1930 (Cornell, 1990). Співредактор низки інших видань з історії України, української ідентичності, Російської та Австрійської імперій тощо. 

 



Лекція "Голодомор і Голокост як найвищі стадії колоніалізму" 

Середа, 23 вересня, 14:00  

Місце: конференц-зал (ауд. 617) Інституту історії НАН України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4)

Організатори: Український центр досліджень Голодомору та Інститут історії НАН України.

Вхід вільний

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.