Стартувала робота української та польської груп Форуму діалогу істориків

Польсько-українського форум діалогу істориків є спільною ініціативою Інститутів національної пам’яті Польщі та України. У Києві та Варшаві пройшли зустрічі науковців польської та української груп.

16 вересня відбулося перше засідання української частини Польсько-українського форуму діалогу істориків. Метою діяльності ініціативи є відновлення безпосереднього діалогу між істориками Польщі та України навколо складних питань спільного минулого у ХХ столітті, зокрема польсько-українських стосунків часів Другої світової війни та перших років по її завершенні.

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, вважає відновлення співпраці із польськими колегами одним із ключових міжнародних напрямків роботи Інституту:

"У зв’язку із зміною політичної ситуації в Україні після Революції Гідності, виникли реальні передумови для встановлення співробітництва між Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej).

Україна і Польща мають чимало сторінок історії, які потрібно переосмислити. У ці складні часи необхідне примирення у складних сторінках історії та єднання у питаннях, які стосуються нашого майбутнього".

Протягом цього року інституції налагодили співпрацю, яка передбачає обмін інформацією та досвідом. В рамках активізації співробітництва між УІНП та ІПН виникла потреба в новому форматі польсько-українського історичного діалогу.

Кожна із сторін сформувала групу, яка працюватиме над виробленням спільних засад польсько-українського історичного діалогу навколо складних питань спільного минулого.

На запрошення Голови Українського інституту національної пам’яті з українського боку до Польсько-українського форуму діалогу істориків долучилися:

професор Богдан Гудь (Львівський національний університет),

професор Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),

професор Ігор Ільюшин, (Київський славістичний університет),

професор Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),

професор Юрій Шаповал  (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України).

Також до групи увійшов Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Співголовою Польсько-українського форуму істориків обраний професор Юрій Шаповал. У першому засіданні групи також взяв участь радник Голови УІНП Олександр Зінченко та секретар ініціативи з українського боку – к.і.н. Олена Гуменюк.

Учасники зустрічі обговорили принципи, засади діяльності, а також організацію майбутнього установчого засідання Форуму.

Раніше відбулася зустріч польської групи Польсько-українського форуму діалогу істориків. До неї на запрошення Голови Інституту національної пам’яті Польщі Лукаша Камінського увійшли:

професор Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет),

професор Гжегож Мазур (Ягеллонський університет),

професор Гжегож Мотика (Польська Академія Наук),

професор Ян Пісулінський (Жешувський університет),

професор Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні),

доктор Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі).


Співголовою з польського боку обраний професор Вальдемар Резмер, секретарем – доктор Дорота Левша.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.