Стартувала робота української та польської груп Форуму діалогу істориків

Польсько-українського форум діалогу істориків є спільною ініціативою Інститутів національної пам’яті Польщі та України. У Києві та Варшаві пройшли зустрічі науковців польської та української груп.

16 вересня відбулося перше засідання української частини Польсько-українського форуму діалогу істориків. Метою діяльності ініціативи є відновлення безпосереднього діалогу між істориками Польщі та України навколо складних питань спільного минулого у ХХ столітті, зокрема польсько-українських стосунків часів Другої світової війни та перших років по її завершенні.

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, вважає відновлення співпраці із польськими колегами одним із ключових міжнародних напрямків роботи Інституту:

"У зв’язку із зміною політичної ситуації в Україні після Революції Гідності, виникли реальні передумови для встановлення співробітництва між Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej).

Україна і Польща мають чимало сторінок історії, які потрібно переосмислити. У ці складні часи необхідне примирення у складних сторінках історії та єднання у питаннях, які стосуються нашого майбутнього".

Протягом цього року інституції налагодили співпрацю, яка передбачає обмін інформацією та досвідом. В рамках активізації співробітництва між УІНП та ІПН виникла потреба в новому форматі польсько-українського історичного діалогу.

Кожна із сторін сформувала групу, яка працюватиме над виробленням спільних засад польсько-українського історичного діалогу навколо складних питань спільного минулого.

На запрошення Голови Українського інституту національної пам’яті з українського боку до Польсько-українського форуму діалогу істориків долучилися:

професор Богдан Гудь (Львівський національний університет),

професор Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),

професор Ігор Ільюшин, (Київський славістичний університет),

професор Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),

професор Юрій Шаповал  (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України).

Також до групи увійшов Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Співголовою Польсько-українського форуму істориків обраний професор Юрій Шаповал. У першому засіданні групи також взяв участь радник Голови УІНП Олександр Зінченко та секретар ініціативи з українського боку – к.і.н. Олена Гуменюк.

Учасники зустрічі обговорили принципи, засади діяльності, а також організацію майбутнього установчого засідання Форуму.

Раніше відбулася зустріч польської групи Польсько-українського форуму діалогу істориків. До неї на запрошення Голови Інституту національної пам’яті Польщі Лукаша Камінського увійшли:

професор Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет),

професор Гжегож Мазур (Ягеллонський університет),

професор Гжегож Мотика (Польська Академія Наук),

професор Ян Пісулінський (Жешувський університет),

професор Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні),

доктор Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі).


Співголовою з польського боку обраний професор Вальдемар Резмер, секретарем – доктор Дорота Левша.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.