АНОНС: 100-річчя першої депортації українців згадають 19 вересня в Києві

Пам’ятна Академія вшанує 800 тисяч українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини у ХХ столітті.

У період Першої світової війни уряд царської Росії насильно вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців.

Під час Другої світової війни польський Комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР близько 500 тисяч українців.

На вшанування цих трагічних подій Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців "Холмщина" імені Михайла Грушевського, Український інститут національної пам’яті та Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського проведуть Пам’ятну Академію.

В Академії візьмуть участь представники товариств депортованих українців з різних регіонів України та науковці.

Український інститут національної пам’яті представлятиме заступник Голови Володимир Тиліщак. Також зголосилися взяти участь відомі дослідники історії України, автори публікацій з питань української історії, польсько-українських взаємин та депортацій етнічних українців, рецензенти трьохтомника "Від депортації до депортації", зокрема: Борисенко В., Жалоба І., Євтух В., Кульчицький С., Макар Ю., Михайлина Л., Перга Ю., Сергійчук В., Сорока М., Шаповал Ю.

В програмі Пам’ятної Академії:

- Молебен на вшанування памяті жертв депортацій;

- Презентація 3-томного видання "Від депортації до депортації";

- Виступи депортованих, їх нащадків та науковців;

- Концерт за участю камерного ансамбля "Артехатта" під керівництвом Мирослави Которович, доньки депортованого Богодара Которовича, видатного українського скрипаля та Заслуженого артиста України Івана Дерди, який виконує холмські народні пісні.

19 вересня 2015 року, 11:00

Місце: актова зала Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ, вул.Паньківська, 9, станція метро "Університет").

З питань акредитації журналістів просимо звертатись до Степана Романюка, Голови Київського товариства "Холмщина": тел. (044) 483-23-74, (050) 357-82-63.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.