АНОНС: 100-річчя першої депортації українців згадають 19 вересня в Києві

Пам’ятна Академія вшанує 800 тисяч українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини у ХХ столітті.

У період Першої світової війни уряд царської Росії насильно вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців.

Під час Другої світової війни польський Комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР близько 500 тисяч українців.

На вшанування цих трагічних подій Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців "Холмщина" імені Михайла Грушевського, Український інститут національної пам’яті та Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського проведуть Пам’ятну Академію.

В Академії візьмуть участь представники товариств депортованих українців з різних регіонів України та науковці.

Український інститут національної пам’яті представлятиме заступник Голови Володимир Тиліщак. Також зголосилися взяти участь відомі дослідники історії України, автори публікацій з питань української історії, польсько-українських взаємин та депортацій етнічних українців, рецензенти трьохтомника "Від депортації до депортації", зокрема: Борисенко В., Жалоба І., Євтух В., Кульчицький С., Макар Ю., Михайлина Л., Перга Ю., Сергійчук В., Сорока М., Шаповал Ю.

В програмі Пам’ятної Академії:

- Молебен на вшанування памяті жертв депортацій;

- Презентація 3-томного видання "Від депортації до депортації";

- Виступи депортованих, їх нащадків та науковців;

- Концерт за участю камерного ансамбля "Артехатта" під керівництвом Мирослави Которович, доньки депортованого Богодара Которовича, видатного українського скрипаля та Заслуженого артиста України Івана Дерди, який виконує холмські народні пісні.

19 вересня 2015 року, 11:00

Місце: актова зала Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ, вул.Паньківська, 9, станція метро "Університет").

З питань акредитації журналістів просимо звертатись до Степана Романюка, Голови Київського товариства "Холмщина": тел. (044) 483-23-74, (050) 357-82-63.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.