АНОНС: Міжнародна конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи" в Харкові

24-25 вересня 2015 року у Харкові пройде міжнародна дослідницька конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи".

На конференції виступатимуть молоді дослідниці та дослідники з України, Польщі, Росії. Теми доповідей зачіпають проблеми від міжконфесійних стосунків у раньомодерних містах та питань національних ідентичностей імперської доби до постав ОУН щодо Голокосту та радянського офіційного гумору.

Попри тематичне різноманіття, конференція має досить конкретну спрямованість – пошуки місця для єврейського минулого у історії Східної Європи.

Захід відбуватиметься втретє і стане майданчиком для презентацій молодих науковців – істориків, соціологів, етнологів.

На конференцію запрошені визнані експерти: Ярослав Грицак зі Львова, Аркадій Зельцер з Єрусалима, Гжегож Кшивец з Варшави, Маріс Рукс з Риги та Анатолій Подольський з Києва.

Робота заходу розпочнеться о 10.00 24 вересня в аудиторії 2-49 Головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, майдан Свободи 4)

Також, в межах конференції, 25 вересня о 18.00 відбудеться публічна лекція канадського письменника та дослідника Марка Царинника.

Програма конференції:

Четвер, 24.09 (ХНУ ім. В. Каразіна, майдан Свободи 4)

10.00 - 11.30 Привітання учасників: Юрій Радченко

Вступні доповіді:

Аркадій Зельцер Пам’ять в пам’ятниках: самоідентифікація радянських євреїв та Голокост

Анатолій Подольський Стан політики меморіалізації щодо жертв Голокосту в сучасній Україні (на прикладі нових Меморіалів на теренах Західної України)

11.30 - 11.50 Перерва на каву

12.20 - 14.00 Панель І Дослідження єврейської історії

Модератор: Андрій Домановський (Харків)

Анна Марія Басаури Зюзіна (Київ) Дослідження іудаїзму в радянській Україні (1957-1985): Т. Кичко, А. Едельман та І. Мигович

Ігор Дворкін (Харків) Євреї Наддніпрянщини кінця XVIII - початку ХХ ст. в сучасній українській історіографії

Марина Стрільчук (Дніпропетровськ) Історія єврейського народу першої половини ХХ ст.: образи в українській пострадянській історіографії

Коментар: Анатолій Подольський (Київ)

14.00 - 14.50 Обід

15.00 - 17.30 Панель ІІ Виклики та трансформації

Модератор: Євген Котляр (Харків)

Анна Вараниця (Львів) Початкова освіта як чинник (не)збереження національної самобутності: дискусії і практики в єврейському середовищі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Адам Рашевський (Варшава) Єврейська ідентичність проти мультинаціональної монархії в працях Йозефа Рота

Ілля Юзефович (Москва) Стратегії формування "єврейського акценту" в російській літературі. На матеріалах творів ХIX-XX ст.

Євгеній Монастирський (Львів) Єврейський фактор у формуванні системи радянської агітації та пропаганди серед національних меншостей (1919 – 1924 рр.)

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

17.30 - 17.50 Перерва на каву

18.00 - 19.00 Публічна лекція:

Марко Царинник (Торонто) Аркадій Любченко: доба, життя, діярій, жадоба.
Модератор: Володимир Скляр (Харків)

П’ятниця, 25.09 (Hotel Voyage, вул. Ярослава Галана 3)

9.30 - 11.00  Панель ІІІ Євреї та оточуючі спільноти у міському просторі

Модератор: Павло Єремєєв  (Харків)

Андрій Шпірт (Москва) Місто, церква, єврейська громада та форми релігійного насильства: суперечка навколо церковної ділянки у Бресті в 1669-1671 рр.

Артем Харченко (Харків) Зі штетлу до метрополії: Харків як центр внутрішньої єврейської міграції у Російській імперії

Лариса Карачевцева (Київ) Міські карти пам’яті як предмет міждисциплінарних досліджень

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

11.00 - 11.20    Перерва на каву

11.30 - 13.30    Панель IV Українські контексти Голокосту

Модератор: Денис Журавльов (Харків)

Юрій Радченко (Харків) ОУН(м) та Голокост: сase study Івана Юр’єва

Роман Михальчук (Рівне) Легальна преса Рівненщини як засіб антисемітської пропаганди: порівняльний аналіз та динаміка публікацій

Анна Вилегала (Варшава) "Що робити з єврейськими речима?" Про єврейську власність у Галичині під час Другої світової війни

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

13.40 - 14.30 Обід

14.40 - 17.00    Панель V Пам'ять та міфи у тоталітарному суспільстві

Модератор: Володимир Скляр (Харків)

Михайло Мартиненко (Львів) Репрезентація пам’яті про Голокост у Львові у літературній та публіцистичній творчості Володимира Павловича Бєляєва в 1944-1953 рр.

Анна Медведовська (Дніпроперовськ) Рецепція Голокосту в суспільній думці пізньорадянської доби (1950-80-ті рр.)

Катерина Єремєєва (Харків) Репрезентація нацменшин та українців у інституалізованому гумористичному дискурсі радянської України

Марія Вятчина (Казань) Від "білого єврея Гейзенберга" до "білих жидів" Латгалії: етимологія поняття та контекстуальний аналіз

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

Організатори: Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи, Українсько-єврейська зустріч, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Український центр вивчення історії Голокосту, Харківський національний університет ім. В. Каразіна.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.