Артефакти Трипільської культури знайдено на Тернопільщині

Залишки Трипільської культури знайдено під час міжнародної археологічної експедиції у печері Вертеба на Тернопільщині.

Про це розповів керівник експедиції, відомий дослідник Трипільської культури, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, передає Укрінформ.

"Знайдено теракотові уламки побутових предметів, що належать Трипільській культурі, речі із орнаментами, залишки різновеликих посудин, на деяких із них є зображення змій. Як у ранньому, так і середньому періоді Трипільської культури цей символ завжди був властивий для них", - зазначив Сохацький.

Серед знахідок - посудина із органічними залишками та глечик із слідами охри. Очевидно, за словами археолога, там зберігалася фарба, якою користувався прадавній художник.

У складі цьогорічної експедиції у печері Вертеба на півдні Тернопільщини були й антропологи-науковці зі США та Японії. Для подальшого вивчення вони взяли мікроскопічні фрагменти кісток трипільців, знайдених у підземних лабіринтах. Антропологи під час лабораторних та радіохімічних досліджень намагатимуться встановити вік знахідок.

"Це дає можливість вивчити генну історію носіїв Трипільської культури. За результатами ДНК можна багато чого дізнатися: які вони були, трипільці, який мали антропологічний вигляд, зрештою, чи є вони нашими предками", - сказав Сохацький.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.