Виставку “Українська Друга світова” відкрили у Львові

У Львові, місті, яке одне з перших в Україні ще у 1939 році потрапило у вир світового протистояння — до 70-річчя завершення Другої світової війни Інститут національної пам’яті представив український вимір тієї війни.

Виставку "Українська Друга світова" експонують 10—13 вересня на площі Ринок. На 24 стендах представили унікальні фото і факти, що розкривають участь понад 6 мільйонів українців у боротьбі на всіх фронтах війни від Атлантики до Тихого океану.

Вуличну експозицію відкрили за участі Голови Інституту національної пам’яті, одного з авторів виставки Володимира В’ятровича та міського голови Львова Андрія Садового, директора Національного музею-мемоіралу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, авторів виставки істориків Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова (Український інститут національної пам’яті), Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху), Лариси Зарічняк.

Володимир В'ятрович і Андрій Садовий. Фото: LUFA 

Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Вона почалася 1 вересня 1939 р. з нападу нацистської Німеччини на Польщу.

Проти Німеччини виступили Велика Британія та Франція. СРСР атакував Польщу спільно з Німеччиною, а після початку 22 червня 1941 р. німецько-радянської війни опинився у лавах Союзників. 7 грудня 1941 р. Японія почала агресію на Тихому океані.

Поступово до Об’єднаних Націй приєдналися більшість держав світу, у тому числі США і Китай.

 

8 травня 1945 р. капітулювала Німеччина, а 2 вересня 1945 р. війна завершилася капітуляцією Японії. Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни .

"Але якщо стежити російськими мас-медіа, складається враження, що Друга світова війна ніколи не закінчувалася. Що страшна загроза фашизму досі висить над світом, тільки її епіцентр перемістився з Берліна до Києва.

Мова російської пропаганди переповнена словами, запозиченими із термінології пропаганди Другої світової війни: фашисти — ті, хто біля влади в Києві, карателі - українська армія, пособники — ті, хто підтримують українську владу.

Ці слова апелюють до міфів, які досі лишаються в свідомості багатьох. На жаль, ця стара радянська пропаганда продовжує діяти і багато людей не тільки в Росії, але й в Україні їй вірять. Саме на ці стереотипи опирається Путін, проводячи агресію проти України.

Тому доки в свідомості українців існуватимуть міфи, зокрема пов"язані з Другою світовою, до тих пір ними будуть маніпулювати і нас розколювати. Щоб спростовувати ці небезпечні міфи, Українським інститутом національної пам"яті підготовано цю виставку",  сказав голова УІНП Володимир В'ятрович.

 Виставку можна оглянути просто неба біля Ратуші. Фото: LUFA  

Міський голова Львова Андрій Садовий на відкритті подякував за можливість пропустити через себе, що таке війна.

"Дай Бог, це дасть нам розум діяти таким чином, щоб на нашій землі війни не було, щоб біда, яка сьогодні є на сході нашої держави, зробила нас сильнішими і ми перемогли. Щоб ми цю гідру вигнали з нашої землі",  сказав мер Львова.

Виставку можна оглянути щодня до 13 вересня 2015 р.

Частина авторського колективу виставки. Фото: LUFA  

Виставка "Українська друга світова війна" підготовлена Українським інститутом національної пам’яті у партнерстві з Центром досліджень визвольного руху.

Авторський колектив: Ігор Бігун, Сергій Бутко, Володимир В’ятрович, Сергій Громенко, Лариса Зарічняк, Максим Майоров, Василь Павлов, Вікторія Яременко.

Дизайн: Ольга Сало. Мапи: Дмитро Вортман.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.