До 70-ї річниці завершення Другої світової війни УІНП підготував матеріали, що спростовують радянські уявлення про неї

2 вересня світ відзначає 70-ту річницю завершення Другої світової війни. У цей день 1945 року на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

"Сьогодення примушує нас перечитати підручник історії, переосмислити український вимір Другої світової війни. Україна пішла шляхом засудження тоталітаризму, переосмислення спадщини і комуністичного, і нацистського його різновидів.

Росія Путіна – це країна, де Сталін – "ефектиний менеджер", російський народ – "нація переможців", а тому "ми перемогли б і без українців", а найбільша катастрофа ХХ століття – не війна, не Голодомор, не Голокост, а "розвал СРСР".

Україна і Росія розійшлися на своїх історичних дорогах. Квапливі узагальнення і позичені з підручників для шкіл НКВД-КҐБ стереотипи, пряме фальшування фактів, одномірне бачення постатей і подій – усе це знову ожило поруч із нами сьогодні.

Саме тому так важливо проговорити те, чим була Друга світова війна і про що мовчалим за часів СРСР", - наголошує історик, радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали щодо відзначення в Україні 2 вересня 2015 року 70-ї річниці завершення Другої світової війни, яке відбувається на підставі Указу Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Їх метою є вписати історію України цього періоду в загальносвітовий контекст. 

 

Інформаційні матеріали містяться на сайті УІНП.

Також УІНП пропонує перелік художніх і документальних фільмів про війну, які варто подивитися. Список "20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну" дивіться на сайті УІНП.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.