На Львівщині урочисто перепоховали 56 воїнів УПА

У суботу, 22 серпня, на території Меморіального комплексу загиблим воїнам ОУН-УПА у м. Сколе, що на Львівщині, перепоховали останки 56 вояків УПА, загиблих у 1945-1946 рр.

Братську могилу, одну з найбільших, що були виявлені за часи незалежності, знайшли місцеві мешканці в урочищі Альтана ще в травні 2015 р. Загиблих упівців радянські чекісти закопали прямо посеред лісу. Завдяки знайденим хрестикам, монетам, ґудзикам і тризубам вдалося індентифікувати останки.

Як повідомляє "Львівська газета", урочисте перезахоронення відбулося  за участі голови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки, голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій при Кабміні України Святослава Шеремети.

Крім того, присутні місцеві урядовці, а також голова Крайового братства вояків ОУН-УПА Олесь Гуменюк, ветерани УПА та рідні похованих вояків на Альтані, і ветерани сучасної війни України з Росією. 

"З важким серцем кожен із нас сьогодні йшов за трунами українських героїв. І, напевно, цим упівцям тоді здавалося, що їхня жертва стане останньою у боротьбі за Незалежну Україну. Але пройшло чимало часу і нам знову потрібно відстоювати нашу державу.

Сьогодні вшановуємо пам'ять тих, хто загинув за Україну 70 років тому, але наші думки також із хлопцями, які зараз захищають Україну на Сході, – сказав Олег Синютка. –  Тому громада повинна зібрати всю свою силу, міць та допомогти Україні в ім'я тих, хто загинув та заради тих, хто живий.

Зараз від кожного з нас залежить те, чи  ми зможемо відстояти у цій війні самостійну та соборну державу для себе і своїх дітей та заради наших батьків та дідів".

"Для того, щоб перемогти у війні, українцям також потрібна національна пам'ять. Ця пам'ять робить нас сильнішими, вона є запорукою нашої перемоги", – наголосив Володимир В’ятрович.

Перепоховали борців за незалежність із віськовими почестями та з дотриманням християнської традиції. Заупокійну  панахиду та чин перепоховання  відслужив  владика Григорій (Комар) – єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Звертаючись до присутніх Преосвященний владика наголосив:

"Сьогодні вони дочекалися нашої пам’яті, нашої молитви і нашого вшанування. На жаль, ми не знаємо їхніх імен, не знаємо їхніх життєвих історій, але нам сьогодні відомий їхній подвиг і їхня жертва. 

Адже вони поклали на вівтар незалежності найбільший дар – своє життя. І тим самим вони дали нам приклад, свідчення того, якою цінною здобувається незалежність і воля народу.

Вони дали нам приклад, що за цю незалежність і волю потрібно змагатися, її треба відстоювати" - передає сайт Сколівської РДА.

На завершення обряду пам'ять загиблих вшановано хвилиною мовчання.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.