АНОНС: Дискусія "Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд"

9 жовтня 2015 року у Києві відбудеться подіумна дискусія, яка присвячена українському виміру Другої світової війни. Наразі збігають терміни зголошень до участі.

Учасниками пропонується обговорити нові підходи до визначення та розв’язання найбільш складних питань, пов’язаних із дослідженням історії та формуванням пам’яті в Україні про Другу світову війну:

– складові війни: бойові дії, економіка, ідеологія, гуманітарні проблеми – проблема пріоритетів історії та пам’яті;

– Світова війна та війна в Україні – проблема співвідношення;

– початок німецько-радянської війни – хто до чого готувався;

– українці по різні боки фронтів – причини та наслідки;

– бойові дії – стратегічне мистецтво та ціна життя;

– окупаційні режими: радянський, нацистський, румунський – ідеології, стратегії, практики;

– національні рухи бездержавних націй: українські, польські, кримськотатарські – ідеології і тактики;

– геноциди, депортації та переслідування за етнічною ознакою – ідеології, методи, виконавці, відповідальність;

‒ війна у світлі жіночої історії;

– духовний опір в часи тотальної дегуманізації – зміст і ґрунт;

– людина в тоталітарному світі: злочинець і жертва, колаборант і герой, гвинтик і особистість – випадковість долі та право судити;

– Ялтинська конференція та Нюрнберзький процес – право справедливості чи право сили;

– загальні моделі пам’яті: радянська та націоналістична – проблеми конструювання та подолання;

– моделі пам’яті загальні та групові: етнічні, гендерні, регіональні – проблеми узгодження та примирення.

Термін подачі заявок з тезами до 1 вересня 2015 року.

Заявки з тезами організатори просять надсилати на адресу: ukr2ww@ukr.net

Обов’язково треба вказувати тему листа "Подіумна дискусія".

Контактні телефони: +38 044 278 60 97, +38 097 452 45 21

З вимогами до виступів можна ознайомитися на офіційних сайтах Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам’яті.

Організаторами дискусії є Інститут історії України НАНУ, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.