АНОНС: у Вінниці Стус-фест "Палімпсести"

4 вересня виповниться 30 років з дня смерті Василя Стуса. Напередодні роковин, 29-30 серпня, у Вінниці відбудеться літературно-мистецький фестиваль "Палімпсести", присвячений слову геніального поета.

Актуальність стус-фесту пов’язана не лише з круглою датою. Уродженець села Рахнівка на Вінничині, Василь Стус сформувався як особистість у Сталіно (Донецьку). Саме на Донбасі він вперше навіч пізнав антигуманну радянську дійсність та протиставив їй образ України, яку належало сотворити.

Сьогодні Донецьк окуповано, тому актуалізація стусового слова є особливо нагальною.

Палімпсести – це пергамент, на якому стерли давній текст. Але чи не проступають на ньому притлумлені значення? Чи не є кожен наступний шар тим відчитуванням прихованого, відкриттям схованого у прадавніх рукописах сенсу?

Організатори фестивалю пропонують усім охочим відкрити це слово, знов написати його поверх геніального тексту. Співтворити. Відчитати нові й відчути питомі сенси стусового слова.

У просторі "Палімпсестів" розгорнеться символічний стусопростір, в якому творитимуть митці з Вінниці й Донецька, Києва, Львова та інших регіонів України.

Мистецька програма фестивалю міститиме поезію Стуса та сучасних українських поетів, музичні композиції, стріт-арт та перформанси.

"Спеціально для нашого фестивалю донецький театр двох акторів (подружжя Чистоклетових) підготував виставу за творами Стуса, яку вони назвали "Щасливий Йорик", – зазначає один з організаторів фестивалю Дмитро Штофель.

Воднораз стус-фест прагнутиме актуалізувати проблему українського Донбасу та поставити питання про засади його української ідентичності. Відтак, в рамках фестивалю заплановані історико-літературні дискусії за участі Олени Стяжкіної, Дмитра Стуса та Станіслава Федоручка, а також зустрічі з політв’язнем Василем Овсієнком та істориком Вахтангом Кіпіані.

Вхід на всі заходи ВІЛЬНИЙ.

Довідково

Ініціатором фестивалю став всеукраїнський рух "Простір свободи", до якого долучилися Громадський центр "Форум", книгарня "Є", видавництво "Смолоскип", Донецький національний університет, Вінницький національний технічний університет, Вінницький обласний художній музей, Вінницьке училище культури і мистецтв ім. Леонтовича, Вінницька обласна бібліотека ім. Тімірязєва та музей Коцюбинського.

Фестиваль відбувається за сприяння Міністерства культури України, управління культури і туризму Вінницької ОДА та департаменту культури Вінницької міської ради.

Докладніше про фестиваль можна дізнатися на сайті руху "Простір свободи", на сторінці фестивалю "Палімпсести" у фейсбуці, або зателефонувавши організаторам: 093 087 30 23 (Наталя Клим’юк).

Програма фестивалю

Субота, 29 серпня
06.00-09.00 Поетична риболовля по-стусівськи "Посиджу в довгій самоті, над вудкою схилившись…" (за попередньою реєстрацією: 0937745673)

10.00-10.15 "Читач і місто". Мистецька провокація. Європейська площа.

10.45-11.00 "Читач і місто". Мистецька провокація. Площа 8 березня.


11.00-13.00 Акція "Стіна". Інтерактивний стріт-арт із вільним поетичним майданчиком. Модератори: Олександр Никитюк (стріт-арт); Олег Коцарев та Дмитро Штофель (поетичний майданчик), Біьліотека-філія №, вул. Маяковського, 122.


14.00-15.30 "Стус. На рідній чужині". Зустріч із політв’язнем Василем Овсієнком та істориком і журналістом Вахтангом Кіпіані. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

16.00-17.00 "Бетговен і Стус: дисонансні акорди". Павло Лисий (фортепіано), Таня-Марія Литвинюк (поезія). Художній музей, вул. Соборна, 21.

17.30-18.30 Радянський Схід: між страхом та надією. Відкрита лекція Олени Стяжкіної. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

19.00-20.30 Вертеп для двох акторів. "Щасливий Йорик" за В. Стусом (камерний театр "Жуки"). Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

21.00-22.00 Жива інсталяція "Чорнота: від смерті до життя". Олександр Васін та Ольга Беш (рецитація й евритмія). Європейська площа.

Неділя, 30 серпня

11.00-13.00 Наукова платформа. Василь Стус: канон і поза каноном. Вінницький національний технічний університет, Хмельницьке шосе, 95.

12.00-14.00 "І я гукну. І край мене почує". Відкриті поетичні читання. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

13.30-14.30 Розмова про український Схід. О. Стяжкіна, С. Федорчук, Л. Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

14.30-15.30 Презентація книги віршів "Абрикоси Донбасу". Любов Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

Кіновимір. Беруть участь Дмитро Стус, Галина Стефанова, Роман Веретельник, Олександра Матвійчук.

15.45-16.45 Фільм "Палімпсест", режисер Роман Веретельник.

16.45-18.00 Документальний фільм "Відторгнення. Битва за Україну", режисер Людмила Немиря. Кінотеатр "Родина", вул. Козицького, 47.

17.30-18.30 Яблуневий чай з Еліною Свенцицькою та Леонідом Борозєнцевим. Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

19.00-21.00 Арт-вечір: Тарас Компаніченко, Дмитро Стус, Таня-Марія Литвинюк, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Старовойт, Олег Соловей, гурт "Очеретяний кіт", гурт "Три кроки в ніч". Училище культури і мистецтв імені Леонтовича, вул. Чкалова, 40.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.