АНОНС: у Вінниці Стус-фест "Палімпсести"

4 вересня виповниться 30 років з дня смерті Василя Стуса. Напередодні роковин, 29-30 серпня, у Вінниці відбудеться літературно-мистецький фестиваль "Палімпсести", присвячений слову геніального поета.

Актуальність стус-фесту пов’язана не лише з круглою датою. Уродженець села Рахнівка на Вінничині, Василь Стус сформувався як особистість у Сталіно (Донецьку). Саме на Донбасі він вперше навіч пізнав антигуманну радянську дійсність та протиставив їй образ України, яку належало сотворити.

Сьогодні Донецьк окуповано, тому актуалізація стусового слова є особливо нагальною.

Палімпсести – це пергамент, на якому стерли давній текст. Але чи не проступають на ньому притлумлені значення? Чи не є кожен наступний шар тим відчитуванням прихованого, відкриттям схованого у прадавніх рукописах сенсу?

Організатори фестивалю пропонують усім охочим відкрити це слово, знов написати його поверх геніального тексту. Співтворити. Відчитати нові й відчути питомі сенси стусового слова.

У просторі "Палімпсестів" розгорнеться символічний стусопростір, в якому творитимуть митці з Вінниці й Донецька, Києва, Львова та інших регіонів України.

Мистецька програма фестивалю міститиме поезію Стуса та сучасних українських поетів, музичні композиції, стріт-арт та перформанси.

"Спеціально для нашого фестивалю донецький театр двох акторів (подружжя Чистоклетових) підготував виставу за творами Стуса, яку вони назвали "Щасливий Йорик", – зазначає один з організаторів фестивалю Дмитро Штофель.

Воднораз стус-фест прагнутиме актуалізувати проблему українського Донбасу та поставити питання про засади його української ідентичності. Відтак, в рамках фестивалю заплановані історико-літературні дискусії за участі Олени Стяжкіної, Дмитра Стуса та Станіслава Федоручка, а також зустрічі з політв’язнем Василем Овсієнком та істориком Вахтангом Кіпіані.

Вхід на всі заходи ВІЛЬНИЙ.

Довідково

Ініціатором фестивалю став всеукраїнський рух "Простір свободи", до якого долучилися Громадський центр "Форум", книгарня "Є", видавництво "Смолоскип", Донецький національний університет, Вінницький національний технічний університет, Вінницький обласний художній музей, Вінницьке училище культури і мистецтв ім. Леонтовича, Вінницька обласна бібліотека ім. Тімірязєва та музей Коцюбинського.

Фестиваль відбувається за сприяння Міністерства культури України, управління культури і туризму Вінницької ОДА та департаменту культури Вінницької міської ради.

Докладніше про фестиваль можна дізнатися на сайті руху "Простір свободи", на сторінці фестивалю "Палімпсести" у фейсбуці, або зателефонувавши організаторам: 093 087 30 23 (Наталя Клим’юк).

Програма фестивалю

Субота, 29 серпня
06.00-09.00 Поетична риболовля по-стусівськи "Посиджу в довгій самоті, над вудкою схилившись…" (за попередньою реєстрацією: 0937745673)

10.00-10.15 "Читач і місто". Мистецька провокація. Європейська площа.

10.45-11.00 "Читач і місто". Мистецька провокація. Площа 8 березня.


11.00-13.00 Акція "Стіна". Інтерактивний стріт-арт із вільним поетичним майданчиком. Модератори: Олександр Никитюк (стріт-арт); Олег Коцарев та Дмитро Штофель (поетичний майданчик), Біьліотека-філія №, вул. Маяковського, 122.


14.00-15.30 "Стус. На рідній чужині". Зустріч із політв’язнем Василем Овсієнком та істориком і журналістом Вахтангом Кіпіані. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

16.00-17.00 "Бетговен і Стус: дисонансні акорди". Павло Лисий (фортепіано), Таня-Марія Литвинюк (поезія). Художній музей, вул. Соборна, 21.

17.30-18.30 Радянський Схід: між страхом та надією. Відкрита лекція Олени Стяжкіної. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

19.00-20.30 Вертеп для двох акторів. "Щасливий Йорик" за В. Стусом (камерний театр "Жуки"). Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

21.00-22.00 Жива інсталяція "Чорнота: від смерті до життя". Олександр Васін та Ольга Беш (рецитація й евритмія). Європейська площа.

Неділя, 30 серпня

11.00-13.00 Наукова платформа. Василь Стус: канон і поза каноном. Вінницький національний технічний університет, Хмельницьке шосе, 95.

12.00-14.00 "І я гукну. І край мене почує". Відкриті поетичні читання. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

13.30-14.30 Розмова про український Схід. О. Стяжкіна, С. Федорчук, Л. Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

14.30-15.30 Презентація книги віршів "Абрикоси Донбасу". Любов Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

Кіновимір. Беруть участь Дмитро Стус, Галина Стефанова, Роман Веретельник, Олександра Матвійчук.

15.45-16.45 Фільм "Палімпсест", режисер Роман Веретельник.

16.45-18.00 Документальний фільм "Відторгнення. Битва за Україну", режисер Людмила Немиря. Кінотеатр "Родина", вул. Козицького, 47.

17.30-18.30 Яблуневий чай з Еліною Свенцицькою та Леонідом Борозєнцевим. Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

19.00-21.00 Арт-вечір: Тарас Компаніченко, Дмитро Стус, Таня-Марія Литвинюк, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Старовойт, Олег Соловей, гурт "Очеретяний кіт", гурт "Три кроки в ніч". Училище культури і мистецтв імені Леонтовича, вул. Чкалова, 40.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.