АНОНС: у Вінниці Стус-фест "Палімпсести"

4 вересня виповниться 30 років з дня смерті Василя Стуса. Напередодні роковин, 29-30 серпня, у Вінниці відбудеться літературно-мистецький фестиваль "Палімпсести", присвячений слову геніального поета.

Актуальність стус-фесту пов’язана не лише з круглою датою. Уродженець села Рахнівка на Вінничині, Василь Стус сформувався як особистість у Сталіно (Донецьку). Саме на Донбасі він вперше навіч пізнав антигуманну радянську дійсність та протиставив їй образ України, яку належало сотворити.

Сьогодні Донецьк окуповано, тому актуалізація стусового слова є особливо нагальною.

Палімпсести – це пергамент, на якому стерли давній текст. Але чи не проступають на ньому притлумлені значення? Чи не є кожен наступний шар тим відчитуванням прихованого, відкриттям схованого у прадавніх рукописах сенсу?

Організатори фестивалю пропонують усім охочим відкрити це слово, знов написати його поверх геніального тексту. Співтворити. Відчитати нові й відчути питомі сенси стусового слова.

У просторі "Палімпсестів" розгорнеться символічний стусопростір, в якому творитимуть митці з Вінниці й Донецька, Києва, Львова та інших регіонів України.

Мистецька програма фестивалю міститиме поезію Стуса та сучасних українських поетів, музичні композиції, стріт-арт та перформанси.

"Спеціально для нашого фестивалю донецький театр двох акторів (подружжя Чистоклетових) підготував виставу за творами Стуса, яку вони назвали "Щасливий Йорик", – зазначає один з організаторів фестивалю Дмитро Штофель.

Воднораз стус-фест прагнутиме актуалізувати проблему українського Донбасу та поставити питання про засади його української ідентичності. Відтак, в рамках фестивалю заплановані історико-літературні дискусії за участі Олени Стяжкіної, Дмитра Стуса та Станіслава Федоручка, а також зустрічі з політв’язнем Василем Овсієнком та істориком Вахтангом Кіпіані.

Вхід на всі заходи ВІЛЬНИЙ.

Довідково

Ініціатором фестивалю став всеукраїнський рух "Простір свободи", до якого долучилися Громадський центр "Форум", книгарня "Є", видавництво "Смолоскип", Донецький національний університет, Вінницький національний технічний університет, Вінницький обласний художній музей, Вінницьке училище культури і мистецтв ім. Леонтовича, Вінницька обласна бібліотека ім. Тімірязєва та музей Коцюбинського.

Фестиваль відбувається за сприяння Міністерства культури України, управління культури і туризму Вінницької ОДА та департаменту культури Вінницької міської ради.

Докладніше про фестиваль можна дізнатися на сайті руху "Простір свободи", на сторінці фестивалю "Палімпсести" у фейсбуці, або зателефонувавши організаторам: 093 087 30 23 (Наталя Клим’юк).

Програма фестивалю

Субота, 29 серпня
06.00-09.00 Поетична риболовля по-стусівськи "Посиджу в довгій самоті, над вудкою схилившись…" (за попередньою реєстрацією: 0937745673)

10.00-10.15 "Читач і місто". Мистецька провокація. Європейська площа.

10.45-11.00 "Читач і місто". Мистецька провокація. Площа 8 березня.


11.00-13.00 Акція "Стіна". Інтерактивний стріт-арт із вільним поетичним майданчиком. Модератори: Олександр Никитюк (стріт-арт); Олег Коцарев та Дмитро Штофель (поетичний майданчик), Біьліотека-філія №, вул. Маяковського, 122.


14.00-15.30 "Стус. На рідній чужині". Зустріч із політв’язнем Василем Овсієнком та істориком і журналістом Вахтангом Кіпіані. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

16.00-17.00 "Бетговен і Стус: дисонансні акорди". Павло Лисий (фортепіано), Таня-Марія Литвинюк (поезія). Художній музей, вул. Соборна, 21.

17.30-18.30 Радянський Схід: між страхом та надією. Відкрита лекція Олени Стяжкіної. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

19.00-20.30 Вертеп для двох акторів. "Щасливий Йорик" за В. Стусом (камерний театр "Жуки"). Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

21.00-22.00 Жива інсталяція "Чорнота: від смерті до життя". Олександр Васін та Ольга Беш (рецитація й евритмія). Європейська площа.

Неділя, 30 серпня

11.00-13.00 Наукова платформа. Василь Стус: канон і поза каноном. Вінницький національний технічний університет, Хмельницьке шосе, 95.

12.00-14.00 "І я гукну. І край мене почує". Відкриті поетичні читання. Бібліотека імені Тімірязєва, вул. Соборна, 73.

13.30-14.30 Розмова про український Схід. О. Стяжкіна, С. Федорчук, Л. Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

14.30-15.30 Презентація книги віршів "Абрикоси Донбасу". Любов Якимчук. Книгарня "Є", вул. Соборна, 89.

Кіновимір. Беруть участь Дмитро Стус, Галина Стефанова, Роман Веретельник, Олександра Матвійчук.

15.45-16.45 Фільм "Палімпсест", режисер Роман Веретельник.

16.45-18.00 Документальний фільм "Відторгнення. Битва за Україну", режисер Людмила Немиря. Кінотеатр "Родина", вул. Козицького, 47.

17.30-18.30 Яблуневий чай з Еліною Свенцицькою та Леонідом Борозєнцевим. Музей Коцюбинського, вул. Івана Бевза, 15.

19.00-21.00 Арт-вечір: Тарас Компаніченко, Дмитро Стус, Таня-Марія Литвинюк, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Старовойт, Олег Соловей, гурт "Очеретяний кіт", гурт "Три кроки в ніч". Училище культури і мистецтв імені Леонтовича, вул. Чкалова, 40.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.