На Чернігівщині протиправно встановили пам’ятник Леніну

На Чернігівщині відновили пам’ятник Леніну, у той час, коли Україна з усіх сил намагається позбавитись комуністичного тоталітарного спадку. Український інститут національної пам’яті звернувся з листом щодо протиправності цього до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та прокурора Чернігівської області.

"Якщо порівняти мапу України, на яку нанесені дані про пам’ятники чи вулиці Леніна, і співставити її з даними про рівень життя місцевого населення по регіонах, то ми побачимо: де було більше Ленінів, там нижчий рівень самозайнятості, менша мобільність людей - вони переважно не покидають теренів свого району. Там, де на такій карті найбільше ленінів, там нині триває війна", - заявляє голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

З початку Революції гідності в Україні розпочали стихійно демонтувати пам’ятники Леніну. За рік "ленінопаду" їх прибрали більше півтисячі. Зокрема, 27 лютого 2014 року невідомі активісти демонтували монумент радянському лідеру в м. Семенівка Чернігівської області. Проте місцеві комуністи вирішили його відновити.

Через рік, уже після ухвалення Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", з ініціативи місцевих активістів Комуністичної партії України у міському парку на новому місці був урочисто відкритий пам’ятник В.І. Леніну, таким чином порушено закон.

 Віновлений пам'ятник Леніну в міському паку Семенівки
Адже, згідно закону, до 31 листопада 2015 року мають бути демонтовані пам’ятники особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
14 липня цьогоріч Семенівська міська рада ухвалила рішення "Про створення меморіального комплексу на території Семенівського міського парку". Це відбулось уже після встановлення пам’ятника і не легітимізує його.

Щодо цього випадку від Українського інституту національної пам’яті до Міністра внутрішніх справ та прокурора Чернігівської області надіслано листа, у якому йдеться:

"Такі дії міської ради є грубим порушенням пункту 4 частини 1 статті 1, частини 1 статті 3 та частини 1 статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" […]

Пам’ятник В.І. Леніну встановлений у міському парку, який є місцем громадського користування. З огляду на це, у діях посадових осіб Семенівської міської ради та представників КПУ, які здійснили встановлення пам’ятника в міському парку, можуть містити ознаки злочину, передбаченого статтею 436-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене просимо:

1.     Провести перевірку викладених в цій заяві обставин.
2.     Притягти винних осіб до відповідальності."     

Фахівці з права Українського інституту національної пам’яті переконані, що порушники закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" будуть покарані, що стане прецедентом і утримає від подібних кроків політичні сили та мешканців інших регіонів.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.