«Легенду про княгиню Ольгу» презентують українською

Понад 30 років тому радянська влада не дозволила випустити у прокат історичну стрічку Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу» українською мовою. Фільм вийшов лише російською. Хоча на студії ім. О. Довженка переважно робили дві версії стрічок - українську та російську. Вперше переклад і дубляж картини українською презентують на 24-ий День Незалежності.

У стрічці йдеться не лише про життя княгині Ольги, але й про становлення Київської Русі в IX- X століттях як однієї з наймогутніших європейських держав.

"Нині Росія продовжує політику Російської імперії та Радянського союзу, привласнюючи історію Київської Русі, щоб представляти свою державу як древню і на цій підставі претендувати на ключову роль у регіоні.

Прикладом такої політики є наміри поставити пам’ятник Володимиру Великому в Москві, до якої він мав жодного стосунку, адже в його часи Москви навіть не існувало. Ми маємо говорити вголос про хибність цієї теорії, зокрема, і засобами кіно.

Адже саме результатом хворобливих імперських амбіцій Путіна, який опирається на хворобливий імперіалізм російського суспільства, є події на Донбасі й у Криму", - наголошує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прем’єра "Легенди про княгиню Ольгу" відбулась 1984 року в кінотеатрі "Київська Русь". Режисер Юрій Іллєнко збирався перекласти фільм українською, проте так і не встиг. Після його смерті за справу взялися родичі та друзі режисера.

"Одномовну версію фільму пояснювали тим, що княгиня Ольга і князь Володимир не могли розмовляти українською мовою, бо її тоді начебто не було.

Тож фільм вийшов російською. Коли ж в Україні з'явилися провідні кінотехнології, батько задумався про те, щоб зробити український дубляж. Проте вчасно не змогли знайти відповідного фінансування.

Цього року, коли виповнюється 1000 років з дня смерті Володимира Великого, який є одним із головних героїв фільму, ми знову подумали про можливість створення українського дубляжу", - пояснює голова Держкіно та син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко.

Українcький переклад фільму зробили на студії KWA sound production на замовлення телеканалу ICTV і за підтримки Державного агентства України з питань кіно та кіностудії ім. О. Довженка.

У дубляжі стрічки взяли участь виконавці ролей у фільмі і сучасні музиканти та актори: Римма Зюбіна (Малуша), Олександр Ігнатуша (князь Володимир), Костянтин Войтенко (князь Володимир в юності), Богдан Бенюк (Ільм), Олександр Ярмола - фронтмен гурту "Гайдамаки (князь Святослав). Самих себе українською озвучили Людмила Єфименко та Віктор Демерташ.

В урочистій частині заходу візьмуть участь голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, актриса, виконавиця головної ролі у фільмі Людмила Єфименко, актор Богдан Бенюк, фронтмен гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола. Гурт "Гайдамаки" виконає перед прем’єрою пісню з фільму "Літу осінь наснилась" у рок-інтерпретації.

Неділя, 24 серпня 19:00

Місце: Кінотеатр "Київська Русь", м. Київ, вулиця Артема, 93

Вхід на прем’єру для представників ЗМІ вільний. За акредитацією звертайтеся, будь ласка, до керівника прес-служби каналу ICTV Тетяни Веремчук: Veremchuk.t@ictv.ua, тел. (098)-557-19-01.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.