"ДНР" знищує пам'ять про Голодомор у районі, який в 1930-х постраждав найбільше. ФОТО

Окупаційна влада так званої "ДНР" вирішила зачистити підконтрольну територію від пам’ятників жертвам Голодомору та політичних репресій.

З ініціативою знищення монументів виступив на зборах так званої "народної ради ДНР" "депутат" Валерій Скороходов, повідомляє "Четверта влада".

Для початку представник окупаційної влади запропонував демонтувати пам’ятні знаки жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Сніжне (Донецька область) "з метою встановлення історичної справедливості".

Представник окупаційної влади Валерій Скороходов - борець із померлими від голоду

Інші "депутати" терористичного утворення одноголосно підтримали цю пропозицію.

Але донеччани, які були вимушені переселитися з захопленої терористами території, обурені таким "глумом над загиблими", повідомляється у репортажі "Дойче Велле".

Колишній головний редактор газети "Донеччина" Ігор Зоц нагадав виданню, що в багатьох серйозних наукових дослідженнях про Донбас підтверджені масові жертви місцевого населення від штучно створеного голоду.

"Терористи і їх кремлівські ляльководи не здивували: позбавивши нормального життя половину Донбасу, тепер взялися глумитися над полеглими від Голодомору", – наголосив донецький журналіст.

У самому Сніжному про цю ініціативу мешканці здебільшого не знають. Тому про якусь суцільну підтримку говорити зарано, пише видання. В місті лише пригадують, що на відкритті пам’ятника у 2007 році був не зігнаний "регіоналами" для галочки мітинг, а реальні люди, які прийшли не за рознарядкою.

Пам'ятний знак жертвам Голодомору у Сніжному. Фото: Валентина Постнова (dw.de)

Тим часом старший науковий співробітник відділу історії України 1920-30-х рр. Інституту історії України НАНУ, уродженець Луганщини Геннадій Єфіменко у своєму Facebook нагадав, що згідно з переписом 1937 року саме Сніжнянський район найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

Історик оприлюднив таблицю зі статистикою демографічних втрат за 1926-37 рр. у десяти найбільш постраждалих районів УРСР:

Дані взяті із наукового дослідження "Демографічні наслідки Голодомору 1933 р. в Україні. Всесоюзний перепис 1937 р. в Україні: документи та матеріали"

Згідно зі статистичними даними, за 1926-1937 рр. населення Сніжнянського району зменшилося з 75 до 34 тисяч людей. У 1937 році там жило тільки 44% мешканців у порівнянні з 1926-им.

Голодомор 1932-1933 років – масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Американський історик Тимоті Снайдер у дослідженні "Криваві Землі" назвав тодішню Україну найсмертельнішим місцем на планеті.

Голод настав унаслідок спланованої державної конфіскації зерна і всіх інших продуктів харчування у селян, яких Сталін вважав опорою антирадянського руху в Україні. При цьому СРСР в широких обсягах продавав продукти за кордон, щоб отримати кошти на проведення індустріалізації.

Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті Голодомору в Україні загинули 3,941 мільйона людей.

У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу приєдналися до цього визнання. В сучасній Росії наукові дослідження про Голодомор прирівнюються до "екстремістської літератури".

Згідно з соцопитуваннями 2013 року, 66% громадян України вважали Голодомор геноцидом. На Сході України такої точки дотримувалися 40% громадян.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.