До перейменування рекомендовано 908 міст і сіл: УІНП оновив дані

3 місяці залишилося у громад, щоби декомунізувати щонайменше 908 міст і сіл. Дати пропозиції щодо нових чи повернення історичних назв населених пунктів, що пов’язані з комуністичним тоталітарним минулим, за законом вони мають до 21 листопада. Символічно, що це збігається з річницею Революції Гідності. Після цього впродовж ще 3 місяців Верховна Рада України проголосує рішення про перейменування.

УІНП постійно оновлює перелік міст та сіл (інтерактивна карта міст і сіл), які необхідно перейменувати. За останній місяць список збільшився на 30 населених пунктів.

Згідно з оновленими даними назви 908-ми населених пунктів підпадають під дію закону. За прогнозами науковців, ця кількість може сягнути тисячі назв.

Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", зміні підлягають назви 30 міст і 51 містечка (смт), 711 сіл та 116 селищ (станом на 13 серпня, дані оновлюються).

Відповідна мапа розміщена на сайті Українського інституті національної пам’яті та сторінці Інституту у Facebook.

 

Якщо місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування до 21 листопада 2015 р. не подадуть до Верховної Ради свої пропозиції щодо нових назв населених пунктів, Верховна Рада протягом наступних 3 місяців (до 21 лютого 2016 р.) прийме рішення про перейменування на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

Проект постанови про перейменування населеного пункту подаватиме до ВР суб’єкт законодавчої ініціативи: народний депутат України, Кабінет Міністрів України або Президент України.

До УІНП щодня звертаються за консультаціями та роз’ясненнями: чи підлягає та чи інша назва декомунізації. Або навпаки, надсилають інформацію, архівні дані, які обґрунтовують необхідність виключити чи додати до переліку населений пункт.

Загалом співробітникам інституту та краєзнавцям доводиться опрацьовувати інформацію про близько 30 тисяч населених пунктів.

Наприклад, раніше до списку було внесене село Політрудня Городнянського району Чернігівської області. Проте з’ясувалось, що така назва не пов’язана з діяльністю комуністичної партії чи встановленням радянської влади, бо село Політична Рудня називалося так ще до 1917 року.

Про нього є згадка у "Списку населених місць Чернігівської губернії, які мають не менше 10 мешканців, за даними 1901 року". Тож УІНП виключив Політрудню з переліку сіл, які необхідно перейменувати.

Натомість, список поповнився трьома десятками назв, які на перший погляд не мають нічого спільного із режимом. Та після ретельного дослідження цих топонімів з’ясувалося їхнє комуністичне походження.

До прикладу, на тій же Чернігівщині є село Петрівка Борзнянського району. Одне з багатьох в Україні, що назване за іменем. Проте цю Петрівку найменували на честь першого комуніста села Петра Дзибала.

А до 1927 року воно мало милозвучну назву Махнівка. Так село згадують у джерелах першої половини XVII сторіччя. Тепер мешканці мають підстави повернули селу історичну назву.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані. 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.