Всі книги з невідомими документами українських і польських спецслужб 30-40 років відтепер у вільному доступі в інтернеті

Архів Служби безпеки України оприлюднив електронні версії всіх книг видавничої серії "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" з документами про акцію "Вісла", польське підпілля, великий терор, Голодомор та інше.

Це наймасштабніший за кількістю опублікованих збірників архівних документів та найтриваліший проект на усьому пострадянському просторі.

Загалом у книгах використано 1070 документів з української сторони та 223 з польської. Усі книги є двомовними, при цьому в українській частині документи, які свого часу були підготовлені російською мовою, не перекладені зі збереженням орфографії, стилістики і лексики оригіналів.

Оприлюднено також англомовну версію тому про Голодомор – "Poland and Ukraine in the 1930’s – 1940’s. Unknown Documents from the Archives of the Secret Services. Holodomor" та окремий том "Poland and Ukraine in the 30’s-40’s of the XXth Century. Documents from Archives of Secret Services", до якого увійшли найцікавіші документи усіх попередніх томів.

Зараз збірник містить 8 томів:

1.     "Польське підпілля. 1939–1941. Львів, Коломия, Стрий, Злочів" (172 документи)

2.     "Переселення поляків та українців. 1944–1946" (191 док.)

3.     "Польське підпілля. 1939–1941. Від Волині до Покуття" (у 2-х частинах) (всього 88 док.)

4.     "Поляки і українці між двома тоталітарними системами. 1942–1945" (у 2-х частинах) (всього 194 док.)

5.     "Акція "Вісла". 1947" (92 док.)

6.     "Операція "Сейм". 1944–1946" (122 док.)

7.     "Голодомор в Україні. 1932–1933" (231 док.)

8.     "Великий терор: польська операція. 1937–1938" (у 2-х частинах) (всього – 203 док.)

Кожен з томів відкривається вступною статтею, яка характеризує стан розробки проблеми, наявні точки зору, аспекти, що потребують подальшої розробки, принципи добору документів і матеріалів для даного тому. За вступною статтею подається документальний масив. Зазвичай це недруковані раніше документи з польських і українських архівів. Усі томи мають відповідний довідковий апарат, коментарі, іменний і географічний покажчики.

 

"Співпраця між Архівом СБУ та польським Інститутом національної пам'яті і МВС Польщі є найбільшою міжнародною співпрацею на теренах всього колишнього СРСР, — переконаний директор Архіву СБУ Ігор Кулик. — Польська сторона найбільш зацікавлена в отриманні документів, які встановлюють долі поляків — жертв радянського тоталітарного режиму, особливо військовополонених періоду початку Другої світової війни. Україна проявляє особливий інтерес до документів, які проливають світло на процес розбудови і діяльності українського визвольного руху та його керівників".

Зараз спільна польсько-українська робоча група готує наступні три томи з серії, зокрема вихід 9-го тому планується до кінця цього року — "Ліквідація підпілля ОУН і УПА на території Закерзоння". Десятий том буде про очищення радянськими спецслужбами польських силовиків 1939-1941 роках, а 11-ий — про депортацію поляків із Західної України у 1939-1941 роках.

"Прийняття Закону про доступ до архівів дасть змогу ще активніше продовжити нашу співпрацю, — зазначив Кулик. — Від польських колег ми переймаємо європейський досвід збереження та праці з архівами радянських спецслужб та намагаємося разом вивчати непросту спільну історію двох сусідніх народів".

Видавнича серія "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" започаткована Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститутом національної пам’яті ще у 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

Книги можна переглянути та завантажити на сайті СБУ за посиланням

Раніше повідомлялось, що Україна і Польща обмінялись 15 тисячами документів часів Другої світової війни.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.