Всі книги з невідомими документами українських і польських спецслужб 30-40 років відтепер у вільному доступі в інтернеті

Архів Служби безпеки України оприлюднив електронні версії всіх книг видавничої серії "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" з документами про акцію "Вісла", польське підпілля, великий терор, Голодомор та інше.

Це наймасштабніший за кількістю опублікованих збірників архівних документів та найтриваліший проект на усьому пострадянському просторі.

Загалом у книгах використано 1070 документів з української сторони та 223 з польської. Усі книги є двомовними, при цьому в українській частині документи, які свого часу були підготовлені російською мовою, не перекладені зі збереженням орфографії, стилістики і лексики оригіналів.

Оприлюднено також англомовну версію тому про Голодомор – "Poland and Ukraine in the 1930’s – 1940’s. Unknown Documents from the Archives of the Secret Services. Holodomor" та окремий том "Poland and Ukraine in the 30’s-40’s of the XXth Century. Documents from Archives of Secret Services", до якого увійшли найцікавіші документи усіх попередніх томів.

Зараз збірник містить 8 томів:

1.     "Польське підпілля. 1939–1941. Львів, Коломия, Стрий, Злочів" (172 документи)

2.     "Переселення поляків та українців. 1944–1946" (191 док.)

3.     "Польське підпілля. 1939–1941. Від Волині до Покуття" (у 2-х частинах) (всього 88 док.)

4.     "Поляки і українці між двома тоталітарними системами. 1942–1945" (у 2-х частинах) (всього 194 док.)

5.     "Акція "Вісла". 1947" (92 док.)

6.     "Операція "Сейм". 1944–1946" (122 док.)

7.     "Голодомор в Україні. 1932–1933" (231 док.)

8.     "Великий терор: польська операція. 1937–1938" (у 2-х частинах) (всього – 203 док.)

Кожен з томів відкривається вступною статтею, яка характеризує стан розробки проблеми, наявні точки зору, аспекти, що потребують подальшої розробки, принципи добору документів і матеріалів для даного тому. За вступною статтею подається документальний масив. Зазвичай це недруковані раніше документи з польських і українських архівів. Усі томи мають відповідний довідковий апарат, коментарі, іменний і географічний покажчики.

 

"Співпраця між Архівом СБУ та польським Інститутом національної пам'яті і МВС Польщі є найбільшою міжнародною співпрацею на теренах всього колишнього СРСР, — переконаний директор Архіву СБУ Ігор Кулик. — Польська сторона найбільш зацікавлена в отриманні документів, які встановлюють долі поляків — жертв радянського тоталітарного режиму, особливо військовополонених періоду початку Другої світової війни. Україна проявляє особливий інтерес до документів, які проливають світло на процес розбудови і діяльності українського визвольного руху та його керівників".

Зараз спільна польсько-українська робоча група готує наступні три томи з серії, зокрема вихід 9-го тому планується до кінця цього року — "Ліквідація підпілля ОУН і УПА на території Закерзоння". Десятий том буде про очищення радянськими спецслужбами польських силовиків 1939-1941 роках, а 11-ий — про депортацію поляків із Західної України у 1939-1941 роках.

"Прийняття Закону про доступ до архівів дасть змогу ще активніше продовжити нашу співпрацю, — зазначив Кулик. — Від польських колег ми переймаємо європейський досвід збереження та праці з архівами радянських спецслужб та намагаємося разом вивчати непросту спільну історію двох сусідніх народів".

Видавнича серія "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" започаткована Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститутом національної пам’яті ще у 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

Книги можна переглянути та завантажити на сайті СБУ за посиланням

Раніше повідомлялось, що Україна і Польща обмінялись 15 тисячами документів часів Другої світової війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.