5 меморіалів жертвам Голокосту відкрили на Львівщині та Волині

Близько півтора мільйона євреїв знищив нацистський тоталітарний режим в Україні під час Другої світової війни. П’ять меморіалів жертвам Голокосту відкрили на місцях масових поховань євреїв в Україні — міжнародний проект "Захистимо пам'ять" презентували 28-30 червня.

Презентація проекту відбулася 28 червня у Львівській Ратуші за участі заступника Голови Верховної Ради України Оксани Сироїд, віце-президента німецького Бундестагу Ельгарда Бульман, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, Посла Німеччини в Україні Крістофа Вайля, Посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, радника з прав людини Посольства США в Україні Браяна Кемпблелла, першого секретаря Посольства Ізраїлю в Україні Владислава Лернера та ін.

29 червня відкрили пам’ятний знак жертвам Голокосту в місті Рава-Руська на Львівщині. Ще чотири меморіали звели на Волині.

"Злочин Голокосту — це страшна трагедія єврейського народу, але, поруч з цим, це й наша трагедія, адже ми знаємо: близько чверті євреїв було знищено саме на українській землі. Голокост став другим геноцидом, поруч із Голодомором, на українській території. Геноцид означає знищення народу, злочинець намагався убити усіх його представників.

Але те що ми, українці та євреї, сьогодні зібралися разом, аби вшанувати пам’ять загиблих, означає, що злочинець зазнав поразки. Це повинно нас надихати, особливо зараз, коли на нашій землі знову війна і ми знову протистоїмо злу", — зазначив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

П’ять меморіалів (у м. Рава-Руська на Львівщині, с. Кисилин, с. Острожець, с. Прохід та с. Бахів на Волині) збудували за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Берлінського офісу Американського єврейського комітету в рамках програми увіковічення пам’яті жертв масових розстрілів єврейського населення під час Другої світової війни "Захистимо пам’ять".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.