5 меморіалів жертвам Голокосту відкрили на Львівщині та Волині

Близько півтора мільйона євреїв знищив нацистський тоталітарний режим в Україні під час Другої світової війни. П’ять меморіалів жертвам Голокосту відкрили на місцях масових поховань євреїв в Україні — міжнародний проект "Захистимо пам'ять" презентували 28-30 червня.

Презентація проекту відбулася 28 червня у Львівській Ратуші за участі заступника Голови Верховної Ради України Оксани Сироїд, віце-президента німецького Бундестагу Ельгарда Бульман, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, Посла Німеччини в Україні Крістофа Вайля, Посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, радника з прав людини Посольства США в Україні Браяна Кемпблелла, першого секретаря Посольства Ізраїлю в Україні Владислава Лернера та ін.

29 червня відкрили пам’ятний знак жертвам Голокосту в місті Рава-Руська на Львівщині. Ще чотири меморіали звели на Волині.

"Злочин Голокосту — це страшна трагедія єврейського народу, але, поруч з цим, це й наша трагедія, адже ми знаємо: близько чверті євреїв було знищено саме на українській землі. Голокост став другим геноцидом, поруч із Голодомором, на українській території. Геноцид означає знищення народу, злочинець намагався убити усіх його представників.

Але те що ми, українці та євреї, сьогодні зібралися разом, аби вшанувати пам’ять загиблих, означає, що злочинець зазнав поразки. Це повинно нас надихати, особливо зараз, коли на нашій землі знову війна і ми знову протистоїмо злу", — зазначив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

П’ять меморіалів (у м. Рава-Руська на Львівщині, с. Кисилин, с. Острожець, с. Прохід та с. Бахів на Волині) збудували за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Берлінського офісу Американського єврейського комітету в рамках програми увіковічення пам’яті жертв масових розстрілів єврейського населення під час Другої світової війни "Захистимо пам’ять".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.