АНОНС: "Невідомий Донбас" у Львові

З 16 по 30 червня 2015 року у львівському Центрі міської історії відбуватиметься лекційно-дискусійна програма, присвячена історії та сучасним викликам Донбасу. Програма є частиною культурного форуму "ДонКульт" і має на меті показати різний і мало відомий Донбас, підважити однобоку риторику в "романтичних" чи "звинувачувальних" тонах, акцентуючи увагу на багатоманітності і багатокультурності сучасної України та її спадщини.

Лекційно-дискусійна програма об’єднує декілька форматів та тем. Публічні лекції покажуть Донбас XIX-XX столітть з перспективи робітничої, міської історії та трансформацій прикордоння. Дискусії залучать експертів з різних сфер та країн для обговорення актуальних питань щодо пере/осмислення того, чим є цей регіон, його минуле, спадщина і сучасна ситуація. Зустрічі запросять до розмови істориків та соціологів, для яких Донбас став темою багаторічних досліджень і сучасних рефлексій.

Серед лекторів та експертів програми Гіроакі Куромія, Деніел Валковіц, Сергій Єкельчик, Олена Стяжкіна, Тетяна Журженко. Всього в програмі візьме участь більше двадцяти дослідників та експертів із певних напрямків і дисциплін.

З програмою можна ознайомитися тут.

Серія публічних лекцій, дискусій та розмов орієнтована на широку аудиторію. Великий спектр тем, що їх запропонували лектори та експерти, буде цікавий для різної публіки. Вхід на всі заходи програми вільний.

Програма відкриється 16 червня 2015 року о 16:00 у Великій сесійній залі Львівської міської ради виступом американського професора Гіроакі Куромії "Енігма Донбасу: як зрозуміти його минуле й сучасне?".

Заходи програми супроводжуватимуться показами документальних хронік про промислові міста України (перед і після лекцій в Центрі міської історії), вуличною історичною виставкою "Праця, виснаження та успіх: корпоративні міста Донбасу" (на площі Ринок, біля Ратуші), театральною виставою "Зерносховище" (ТЮГ вул. Гнатюка, 11).

Усі заходи програми, окрім ключової лекції професора Гіроакі Куромії та дискусії про рефлексію історії у театрі, відбудуться в конференц-залі Центру міської історії за адресою вул. Богомольця, 6.

Кураторка програми - др. Ірина Мацевко (Центр міської історії).

Організатори:
Центр міської історії (Львів)
Програма східноукраїнських студій імені Ковальських Канадського інституту українських студій (Едмонтон, Канада). 

Програма відбуватиметься в рамках культурного форуму "ДонКульт", організованого  Благодійним фондом "Мистецькі надра" у партнерстві з Центром міської історії та за підтримки Львівської міської ради і Львівської обласної ради.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.