Болгарія відкрила засекречені документи комуністичної воєнної розвідки

30 тисяч файлів передано цивільній комісії для організації доступу до них

Міністр оборони Болгарії оголосив про відкриття доступу до архівів воєнної розвідки епохи комунізму для журналістів і вчених. Близько 30 тисяч файлів з 1944—1991 років передали цивільній комісії, яка очолює роботу по вивченню цих архівів. Про це повідомляє "Радіо Свобода".

"Болгарія повинна пролити світло на репресивну структуру комунізму", — заявив міністр оборони Болгарії Ніколай Ненечов, додавши, що країні необхідно звільнитись від секретів і залежності, зв’язаних з цим періодом.

Розсекречення архівів комуністичних спецслужб Болгарії підтримує Президент Росен Плевнелієв. Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму у лютому 2014 року він визначив як "найбільшу ваду нашого перехідного періоду".

Закон, який дозволяє працювати в архівах колишньої Державної безпеки, був прийнятий у Болгарії наприкінці 2006 року, а на початку 2007 року було засновано так звану комісію "Досьє" — незалежний орган, завданням якого є збирати і зберігати всі архіви установ, пов’язаних із репресивним апаратом комуністичного режиму, а також надавати доступ до цих документів жертвам, дослідникам, журналістам та ін.

Окрім того комісія перевіряє імена членів політичної, економічної та соціальної еліт у перехідний період Болгарії і публікує імена колишніх агентів та офіцерів Служби державної безпеки, — розповів болгарський історик, автор книжки про роль секретних служб Момчил Методієв в інтерв’ю газеті "День".

В Україні також розпочали процес передачі архівів радянських спеслужб з-під відомств силових органів СБУ, МВС, Міноборони до  Архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП). Передача документів відбуватиметься в рамках Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", який набув чинності 21 травня 2015 року.

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість  дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.