АНОНС: Дослідник історії Східної Європи Тімоті Снайдер у Києві, Дніпропетровську й Харкові

23-26 червня американський історик, професор Єльського університету, автор історичного бестселера "Криваві землі" Тімоті Снайдер презентуватиме російський переклад його книги в Києві, Дніпропетровську й Харкові.

Книга "Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним" Тімоті Снайдера присвячена трагічним сторінкам в історії Східної Європи: український Голодомор, сталінські масові екзекуції, депортації та вбивства поляків, навмисне морення голодом радянських військовополонених, Голокост, розстріли німцями цивільного населення в ході антипартизанських операцій, післявоєнні етнічні чистки...

Дві тоталітарні системи здійснювали однакові злочини в один і той же час, в одних і тих же місцях, сприяючи один одному і підбурюючи один одного.

"Криваві землі" отримали 9 перших премій у різних номінаціях, були названі "книгою року" за результатами дванадцяти літературних списків.

Книга миттєво стала світовим бестселером, пережила 29 видань на 26 мовах світу. Російською мовою публікується вперше.

Російське видання дослідження "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним" здійснене українським видавництвом "Дуліби" за спияння Посольства США в Україні.  

Метою нового видання є поширення інформації про два тоталітарних режими серед російськомовного  населення України та поза її межами. 

 
 
У Києві 23 червня 2015 р. (вівторок) автор матиме презентації:

Місце: Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (вул. Лаврська, 24, головна експозиція)

Час: 11:30 - 13:00

Учасники: працівники музеїв, бібліотек, науковці, студенти та всі охочі за участі заступника міністра культури України Ігоря Ліхового.

Модерує: Марина Гримич.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації на електронну адресу admin@nmhpw.kiev.ua.

Місце: культурний центр "Американський дім" (вул. Пимоненка, 6)

Час: 15:00 - 16:30

Учасники: студенти, журналісти та любителі історії.

Вхід вільний за умови наявності паспорта або іншого офіційного документа, що засвідчує особу.

Зустріч у мережі "Фейсбук" тут.

Крім цього, Тімоті Снайдер презентує книгу в Дніпропетровську і Харкові:

24 червня, середа

Час: 12:00 - 15:00

Місце: Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" (центр "Менора",  м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 4)

25 червня, четвер

Час: 17:30 - 19:00

Місце: Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка (м. Харків, пров. Короленка, 18)

26 червня, п'ятниця

Час: 15:00 - 17:30

Місце: Харківський національний університет імені В. Каразіна (м. Харків, пл. Свободи, 4, зал засідань Вченої ради)

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.