Історики виклали онлайн український молодіжний журнал «Дорога» 1937—1944 років

Саме тут уперше опубліковали вірш Юрія Буряківця «Післяслово», тепер відомий як народна повстанська пісня. Сучасної популярності вона набула в обробці Тараса Чубая «Буде нам з тобою що згадати».

Скановані копії українського молодіжного журналу "Дорога" 1937-1944, який видавав "Пласт", Центр досліджень визвольного руху опублікував в Електронному архіві avr.org.ua.

Журнал, який виходив під час Другої світової війни, був центральним і єдиним періодичним виданням забороненої з політичних мотивів молодіжної організації українського скаутингу "Пласт" і легальних напівпластових Виховних спільнот Української молоді (ВСУМ).  

 

Всього у колекції 33 випуски видання. Його заснував та редагував дрогобицький пластун, провідний член УВО і ОУН Зенон Коссак. Самев перших числах цього журналу збереглась більшість відомих ідилічних текстів Коссака.

"У журналі "Дорога" публікували статті основопложника пластового руху Олександра Тисовського, хроніки діяльності ВСУМ, світлини з тогочасного життя української молоді, поезію і оповідання", — розповідає упорядник колекції, пластун Юрій Юзич.

Певний час "Дорогу" редагував Богдан Гошовський  — один із пластових виховників майбутнього Головного командира УПА Василя Кука. Згодом Гошовський набув популярності в діаспорі як дитячий письменник.

 

Колекція документів доступна за посиланням.

Раніше Е-архів визвольного руху опублікував пластові журнали "Молоде життя"  (120 номерів), "На сліді" (47номерів) та 60 випусків пластового журналу "Вогні" 1931-1939 років.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 21207 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.