Відкриття українських архівів може бути переломним — президент польського Інституту нацпам'яті

Українські архіви НКВД та КГБ можуть стати вирішальними у декомунізації усього пострадянського простору.

"Відкриття українських архівів НКВД та КҐБ може стати переломним для істориків України, Польщі та навіть усього простору колишнього СРСР", – сказав президент польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Лукаш Камінський, пише "Польське радіо".

Сьогодні набув чинності Закон України  "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", прийнятий в рамках "декомунізаційного пакету".

Згідно із законом, відкриваються архіви про злочини комунізму та масові порушення прав людини. Історичні матеріали будуть передані із відомчих архівів СБУ, МВС, СЗР до архіву Інституту національної пам’яті.  

На переконання польського історика, це буде найбільше відкриття документів радянського репресивного апарату за всю історію.

"Те, що до цього часу незначною мірою надавала Росія, те, що збереглося в архівах Балтійських країн, давало нам дуже загальне уявлення про те, як функціонували ці служби. Тепер ми маємо нагоду дізнатися про їхній механізм зсередини", – наголосив Камінський.

Президент польського Інституту національної пам’яті підкреслив, що в Україні є велика кількість документів, які до цього часу залишалися невідомими, тож "ефект [їх відкриття] може бути вирішальними не тільки для декомунізації України, але й для усього пострадянського простору, а можливо навіть і для самої Росії".

Як зазначав раніше Володимир В’ятрович, один із ініціаторів закону та голова Українського інституту національної пам’яті, "СБУ і МВД для перетворення у європейські структури мають позбутися спадщини радянських КҐБ і МВД, і архівами повинні займатися історики. Покладаючись на цей закон ми можемо почати нарешті роботу, яка дозволить зрозуміти скільки тих документів".

Закон розроблявся за участі громадськості в рамках програми Центру досліджень визвольного руху "Відкриті архіви" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності пакет так званих декомунізаційних законів, серед яких —  Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.