Україна і Польща обмінялися 15 тисячами документів часів Другої світової війни

Між архівами Служби безпеки України та Польського Інституту національної пам’яті відбувся наймасовіший за 20-річну співпрацю обмін документами — близько 15 тисяч сторінок.

Зокрема українська сторона передала 6527 електронних копій документів про розстріли польських військовополонених у 1940 році в Старобільську, матеріали про провідних діячів ОУН та командирів УПА, а також документи про діяльність радянської диверсійної групи "Арсенал" проти Армії Крайової.

Водночас польська сторона передала нам копію кримінальної справи керівника німецької окупаційної адміністрації в Україні  райхскомісара Еріха Коха.

Директор Бюро надання доступу і архівації документів Інституту національної пам'яті Польщі Рафал Леськевич (ліворуч) та Директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик (праворуч)

Обмін документами відбувся в рамках роботи українців та поляків з підготовки серії науково-документальних видань "Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб". Нагадаємо на сьогодні в цій серії опубліковано 8 томів документів українською та польською мовами, а також дві книги англійською.

Цього року з друку вийде 9-тий. Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, нове видання буде присвячене боротьбі органів безпеки Польської Народної Республіки проти структур українського підпілля у 1944-1947 рр.

 

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з під-відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.