Вшанування пам'яті Сюргюн. Розклад урочистостей у Києві

У столиці протягом п'яти днів вшановуватимуть пам'ять жертв Сюргюн - вигнання киримли з своєї землі.

Про це повідомив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Цьогоріч в Україні відзначать 71-у річницю примусового виселення кримськотатарського народу з Криму та вшанують пам’ять жертв Сюргюн - масової депортації киримли з Криму. 

14 травня о 12:00 проведуть спецпогашення нових поштових марок, присвячених історії кримськотатарського народу. Серія складається із 4-ох видів: "Кримськотатарський воїн", "Дюрбе перших кримських ханів", "Танець Хайтарма", "Майстер-мідник". Кожну Укрпошта випустила накладом у 130 тис. примірників.

Місце: перед входом до Головпоштампту на Майдані Незалежності.

15 травня о 18:00 відкриють виставку-інсталяцію "Зинджир: ланки пам'яті. День скорботи і вшанування пам'яті жертв геноциду (депортації) кримськотатарського народу". Велику залу музею Гончара оформили, як кімнату в кримськотатарському будинку до депортації. На виставці також покажуть автентичні костюми, предмети побуту, картини.

Місце: Український центр народної культури "Музей Івана Гончара", вул. Лаврська, 19.

17 травня о 12:00 відкриють виставку "Hatira albomi" ("Альбом спогадів"), приурочену до річниці депортації кримськотатарського народу. На ній експонуватимуть фотографії сімейних архівів.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

17 травня о 20:00 проведуть акцію-реквієм "Запали вогник у своєму серці". Свічками викладатимуть півострів Крим із цифрою 71, контури кримськотатарського національного символу "Тамга" і напис "No genocide". Місце: Майдан Незалежності.

18 травня о 16:00 відбудеться "вечір-реквієм", у якому візьмуть участь керівники держави, члени Меджлісу кримськотатарського народу, народні депутати України, представники громадськості.

Місце: Національна опера України, вул. Володимирська, 50.

18 травня о 19:00 розпочнеться Всеукраїнський жалобний мітинг у пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу з виступами керівництва та членів Меджлісу, представників політичних партій та громадських організацій, народних депутатів України. Місце: Майдан Незалежності.

В окупованому Росією Криму міська влада Сімферополя заборонила кримським татарам проводити традиційний жалобний мітинг 18 травня в центрі міста.

18 травня 1944 року в Криму розпочалась депортація кримських татар. Увесь народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. 194 тисячі киримли кілька тижнів везли у товарняках до Середньої Азії. Дорогою і протягом першого року перебування у вигнанні загинуло понад 30 тисяч людей.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.