АНОНС: 7 квітня відбудеться презентація проекту «Маки пам’яті» до 70-ї річниці завершення Другої світової війни

Презентація проекту "Маки Пам’яті", приуроченого 70-й річниці перемоги над нацизмом 8 травня 1945 року, відбудеться в Мистецькому Арсеналі за участю дружини Президента України Марини Порошенко, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича та Заступника голови адміністрації Президента України Ростислава Павленка.

 

Як відомо з минулого року Україна вшановує пам’ять полеглих у Другій світовій війні під європейським та традиційним українським символом — квіткою маку. Цьогоріч вперше 8 травня — день капітуляції нацистської Німеччини —  на офіційному рівні за європейською традицією став Днем пам’яті та примирення.

Відповідний Указ Президент України підписав 24 березня 2015 р. Заходи із вшанування розпочалися в січні із річниці визволення концабору Авшвіц і триватимуть до вересня — річниці завершення Другої світової війни. У квітні стартує проект "Маки Пам’яті".

З нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом національні заходи пройдуть під гаслом "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

"Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні", — пояснює Голова Українського інстиутут національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Вівторок, 7 квітня 2015 року 15:00

Адреса: Мистецький арсенал, м. Київ, вул. Лаврська, 10-12

Акредитацію представників ЗМІ проводить Департамент прес-служби АПУ до 18:30 6 квітня за телефонами: (044) 255-78-13, 255-65-51, 255-63-18.

Представники ЗМІ запрошуються з 14:20 (вул. Лаврська, 10-12).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.