Спецпроект

АНОНС: У Києві покажуть фільм про Катинь

Документальний фільм „Катинь. Листи з раю" розповідає про один з найбільш докладно задокументованих радянських воєнних злочинів. Стрічку покажуть рамках Кінолекторію Інституту нацпам'яті та з нагоди 75 роковин Катинського злочину.


У стрічці „Катинь. Листи з раю" перетинаються дві пам’яті про трагедію. Одна - це пам’ять катинських дітей, нащадків польських військовополонених, яких розстріляли органи НКВС у Катинь, Харкові, Биківні та Мідному навесні 1940 року. Друга - це те, що знають і пам’ятають про ці події діти Катині - молоді росіяни, що мешкають у місцевості, яка дала ім’я злочину. 

Фільм створений українськими режисерами Богданом Коровченко та Софією Чемерис © 07 Продакшн, "Інтер" і вперше був показаний у ефірі у квітні 2011 року.

Для стрічки автори записували інтерв’ю з родичами жертв катинської трагедії. Одним із оповідувачів є лауреат премії Оскар - Анджей Вайди, батько якого був вбитий НКВД у Харкові навесні 1940 року.

Більше текстів за цією темою читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

В основі документальної стрічки -  історія сім’ї, яка проживає неподалік Катинського лісу. Вона небагато знає про радянський злочин. Старші члени родини переконані, що це німці розстріляли офіцерів, молодші ж не надто цікавляться історією.

Автори фільму показують сім’ї листи та нотатки жертв (знайдені під час ексгумації при тілах вбитих офіцерів, вони потрапили до близьких кількадесят років після написання), а також сімейні розповіді. Ці факти змінюють героїв фільму.

У дискусії після фільму візьмуть участь історик Олександр Зінченко, автор книжки "Година папуги. Українські сторінки Катині" та Генеральний Консул Республіки Польща у Києві Рафал Вольський. Модеруватиме зустріч Іван Патриляк. Показ фільму відбуватиметься в рамках циклу "Кінолекторій" Українського інституту національної пам’яті.

Середа, 29 квітня, 18.00

Адреса:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

м. Київ, вул. Володимирська, 60,

Червоний корпус, ауд. 329 

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

 
Організатори: Український інститут національної пам’яті, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
 

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.