Українці проти нацизму:10 історій про співвітчизників — героїв 7 армій

“Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” — серія інформаційних плакатів про 10 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам’яті разом із Українським кризовим медіа-центром за участі Адміністрації Президента України представили 10 історій українців, які в лавах армій країн Антигітлерівської коаліції воювали проти нацизму. Підбірка інформаційних плакатів поширюється в соцмережах.

"У 1939 - 1945 рр. тільки єдність усіх сил, що боролися проти агресора, уможливила перемогу. І тільки усвідомивши це, ми будемо здатні перемагати зараз і в майбутньому", — говорять історики.

Пітер Дмитрук, Іван Кожедуб, Галина Кузьменко, Ніколас Міньо, Михайло Опаренко, Ніколас Орешко, Петро Федун-"Полтава", Василь Порик, Амет-Хан Султан і Анна Храплива.

Це чоловіки та жінки, які походили з різних куточків України та світу; воювали у регулярних арміях та були партизанами; служили як у допоміжних формуваннях, так і на передовій; пройшли всю війну або героїчно загинули в боротьбі. Майже всі дістали високі відзнаки країн, за які вони воювали.

Серед них — Герой Радянського Союзу, лицар Золотого хреста бойової заслуги УПА, нагороджений Медаллю Пошани армії США, лицар Військового Хреста Франції та українка, відзначена Медаллю Британської Імперії. Історія кожного з них — це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Усі 10 історій яскраво свідчать про те, що де б не перебували українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму. "Наші співвітчизники були в лавах багатьох армій Об’єднаних Націй і виявляли винятковий героїзм, за який діставали високі нагороди.", — розповідають ініціатори проекту.

Канадського льотчика українського походження Пітера Дмитрука нацисти збили в небі над Францією. Та він врятувався і долучився  до французького руху опору, в лавах якого й загинув, та при цьому врятував мешканців містечка Ле-Мартр-де-Вейр від репресій. Нагороджений Військовим Хрестом Франції та канадською відзнакою "Будівничі Нації".

 

Іван Кожедуб — найрезультативніший льотчик-винищувач Союзників, який здобув 64 повітряні перемоги й звання тричі Героя Радянського Союзу.

 

Уродженка Чернігівщини Галина Кузьменко рано залишилася сиротою. Мати померла під час Голодомору, батько загинув у сталінських таборах. Перед німецькою окупацією мешкала на Донеччині.

Під час війни приєдналася до підпілля ОУН, згодом вступила в УПА, була кулеметницею і пропагандисткою. Після вигнання німецьких окупантів продовжила боротьбу проти радянської влади, потрапила в полон. Пройшла тортури і ГУЛАГ.

 

Американський солдат українського походження Ніколас Міньо воював у 1-й бронетанковій дивізії Армії США. 28 квітня 1943 р. рядовий Міньо самотужки кинувся в багнетну атаку на кулеметну позицію, яка зупинила наступ його роти.

Знищивши біля 10 ворожих солдатів, він підняв у наступ весь свій підрозділ, але дістав смертельне поранення. Нагороджений найвищими відзнаками США: Медаллю Пошани армії США, медаллю Бронзова Зірка, медаллю Пурпурове серце та іншими.

 

Уродженець Києва Михайло Опаренко зустрів Другу світову одним із перших: у складі 216 бомбардувальної ескадрильї Війська Польського. Після розгрому Польщі військами Гітлера і Сталіна евакуювався у Францію, а згодом Велику Британію, де продовжив службу. Нагороджений польськими, британськими та французькими хрестами й медалями.

 

Ніколас Орешко був старшим сержантом Армії США. За героїзм у боях на території Німеччини дістав найвищі відзнаки США: Медаль Пошани армії США, медаль Бронзова Зірка, Пурпурове серце та інші.

 

Уродженець Львівщини Петро Федун під час Другої світової війни боровся в лавах двох армій. Спершу як лейтенант Червоної армії воював проти німецьких окупантів і потрапив у полон. Після звільнення з полону приєднався до підпілля ОУН, згодом вступив до УПА, де став видатним ідеологом і публіцистом українського визвольного руху.

Його перу належать численні праці, зокрема "Хто такі бандерівці та за що вони борються" під псевдонімом "Петро Полтава". Застрелився, оточений підрозділом МГБ у криївці 23 грудня 1951 р. Головна команда УПА нагородила Федуна Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1 класу і Золотим хрестом заслуги - найвищими відзнаками УПА.

 

Лейтенант Червоної армії Василь Порик був родом із Вінничини. Потрапив у полон, опинився у таборі для військовополонених у Франції, звідки втік до французьких партизанів. Очолив власний загін. В одному з боїв схоплений і розстріляний нацистами. Герой Радянського Союзу і Національний герой Франції.

 

Льотчик-винищувач Амет-Хан Султан збив 30 літаків противника особисто і ще 19 у групових боях. Став двічі Героєм Радянського Союзу. Не боявся відкрито називати себе кримським татарином. 2012-го режисер Ахтем Сеїтаблаєв зняв про нього фільм "Хайтарма".

 

Канадка українського походження Анна Храплива була одною з перших українок, які пішли добровольцями до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії та в Британській зоні окупації Німеччини. Відзначена Медаллю Британської Імперії.

 

Як відомо, з минулого року Україна вшановує пам’ять полеглих у Другій світовій війні під європейським та традиційним українським символом — квіткою маку. Цьогоріч вперше 8 травня — день капітуляції нацистської Німеччини —  на офіційному рівні за європейською традицією став Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у другій світовій війні. Національні заходи проходять під гаслом "1939 — 1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Інформаційні матеріали (відео, плакати, біл-борди і тп.) можна завантажити тут або тут.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.